Постукала Покрова до вікна,
Злотавим листом землю притрусила,
Берізкам стиха коси розплела
І двері широко у зиму прочинила.
Заплакали, зарюмсали дощі –
Мабуть, і в них свої бувають стреси…
І подорожнім вказують кущі
Місцеві напрямки холодної адреси
Пора вогню, надії і краси…
Ще все прийде і всього доторкнеться…
А мама доні розплітає дві коси
І стиха плаче її ніжне серце…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 28Реєстрація: 14-07-2019
Досягнення отримано 21.09.2019
Публікація автора набрала 4 вподобання у серпні
Досягнення отримано 04.08.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
