Ніколи не забудем тих,
Хто в цій страшній війні поліг!
За волю нашу, мир, свободу,
Батьківщини щиру вроду!
Тих, хто в нерівному бою
Доводив відданість свою
Народу рідному й країні,
Щоб стала вільною віднині!
Нам незалежність повертали
Ціною власного життя,
Атак ворожих не боялись,
З завзяттям бились до кінця!
Сердець хоробрих полягло
Чимало вже за весь цей час,
Але ж… нічого не змінилось… –
Лише скалічені життя…
Ми вічно будем пам’ятати
Хоробрі очі тих бійців, –
Надії сповнені і сили…
Ми не припиним вболівати!
Про них не згасне пам’ять вічна!
Й берегтиме їх Вітчизна –
Тих хлопців – ангелів своїх,
Які відстоюють її!
Для нас вони не мертві! Ні!
Вони живуть в серцях, душі!
І знову нам допомагають,
Підтримують і захищають!
Недарма нам щомиті кажуть:
Герої справжні не вмирають!
Назавжди з нами! Вони поряд!
І не покинуть нас ніколи!
2 коментарі “Реквієм”
дуже зворушливо.
Так, УКРАЇНА – понад усе! І “Я з тобою дихаю,” моя ненько – УКРАЇНО! Слава нашій чудовій, милозвучній, вишиваній, співочій, мальовничій УКРАЇНІ!