Розтрачуєш губи свої на чужі.
Для чого і як? І чи правда?
Межа без кохання, кохання в межі.
Себе роздавати чи варто?
А потім платити за що? І кому?
І вистачить долі в кишенях?
Насправді все було йому одному,
Зробив тебе нишком блаженну.
Слова всі віддати іншим і все.
І навіть, півслова вже зайві.
А як цілувати нерідне лице?
І як зрозуміть, що все марно?
І снігом забутись. Коли вже піде?
О янголи, скидуйте пір’я.
Я ось загубилась, сама і в ніде.
Яке те на присмак довір’я?
Ховайте мене під сніг або лід.
Боржниця я їм… Винувата.
І ти не шукай, бо чужий став мій слід.
Оце і була розплата.
Я в янголів, сніг щоб дістати…