Коли вас непокоїть відчуття,
Що ви достойні кращого життя,
Погляньте на свого взуття сліди –
Скільки споганено й нароблено біди!
Згадайте, із яких брудних канав
Господь вас за волосся витягав,
Яку ціну криваву заплатив,
До смерті хресної пропащих возлюбив!
Та вже не надимайтесь ні над ким –
Усе розсіється, немов кадильний дим…
Не десь колись, а саме завтра й тут,
Закликані ми всі на Божий Суд!
Думок на тему “ЗАКЛИКАНІ МИ ВСІ НА БОЖИЙ СУД!”
на жаль правда