Чим ширше для обіймів руки,
Тим більше місця для ударів.
Не відкривайте людям душу,
Не вбережетесь від обманів.
Не віддавайте іншим серце,
Не вбережуть, помнуть, загублять.
Й не сподівайтеся на щирість,
вас щиро ,може, тільки згублять.
Слова не чуйте, тільки вчинки,
Покажуть справжнє людське Я.
Бо здалеку не відрізнити
Отруйну кобру від вужа.
І сподівайтесь лиш на себе,
Що хтось підтримає – забудь.
Не відкривай всім людям душу,
Найближчі в спину ніж відткнуть.
Пізня Осінь
2018 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 11-08-2018
2 коментарі “Розчарування”
така на жаль правда життя…. чим більше ти хочеш бути добрим і любити тим більше ти стаєш жертвою.
Погоджуюсь, але дуже важко жити, коли ти не віриш людям. В Україні кажуть – Світ не без добрих людей. Треба вірити людям, я так гадаю в свої 67 років, хоча в житті було багато розчарувань в деяких людях. Це дуже правильно, коли дуже боляче написати поезію, немов відпустити свою образу на людей. Але з часом болючі рани рубцюються і ти живеш у просторі Добра та Гармонії, так настає доба Мудрості. Але не будемо поспішати з висновками про людей. Бажаю Автору нових творчих натхнень, адже Світ прекрасний і це дарує Надію, що на цьому шляху зустрінуться добрі люди!!!!