АТО
88 posts
Коли ми їхали на війну, Тільки сивина скронь Нагадувала про холод зими. Колюча стерня полів Жовтіла золотом стриженої землі – Нашої землі кольорових снів І слів Музики пісні літа. Коли ми їхали на війну Життя здавалося короткою миттю, Чи то листком клена, Чи то колючою голкою ялини. Коли ми їхали […]
Коли б не війна, Небо було б прозорим озером На дні якого блискали б Камінці-зірки, У сплячій прозорості якого Плавали б каченята світла. Коли б не війна, Не знали б, про що явір журиться, Коли спека приносить води жадання, Не бачили б у його листі пальцях Листи потойбіччя. Якби не […]
Сам собі Нагадував отамана Лівобережжя Божевільного1919 року, Коли ненароком зазирав у дзеркало, Щоб пошкрябати обличчя бритвою, Пошерхле від вітру війни. У снах навіть відчувалась важкість шаблі У зашкарублих долонях орача, І тріскотіння коників Цокотіло, як голос скоростріла. У цій несправжній пам’яті Я так само вбивав Сірих зайд-покидьків. 2014
Жарке літо Дарує металеві зерна, Які сіємо в землю свою. Спека Змішує спрагу з жаданням волі, Яке ввібрали ми в свою кров Разом з водою Наших холодних криниць. Ця спека Чи то сонця – Круглого і гарячого як серце, Чи то соняшників, Що проростають із землі гарячої: Перегрітої цього спекотного […]
Люди заліза Нині під сонцем Апокаліпсису Йдуть по своїй землі, Згадуючи дощ, Як благодать неба. Люди заліза: Небо Аустерліца Нині висить над Донецьком. Присмак горілої криці Відчувають люди заліза. Малюємо над спраглим степом Знак нестримний вогню. 2014
Добре, що трава хороша – Лагідна, Добре, що хоч земля м’яка й тепла: Під таку траву і в таку землю І лягти не гріх. Та й земля ця – наша – Вона нам колискою: Будемо спати там Допоки новий час не настане, Нове буття у двері неба Не постукає, Нове […]