Я чула шепіт моря й самоти, так схожі с шурхотінням оксамиту… Відлуння щастя мОго, що розбите гуляло, не торкаючись води… Холодна осінь співом про своє… по вітру розправляла жовті крила, та човен наш і досі без вітрила… Це значить, він навряд чи допливе! Бушує кров, занадто мало вен, так, ніби […]
кохання, поезія, любов, щастя, закохані
1295 posts
Даремність Дівчина в чорному короткому платті. З червоним букетом троянд у руках. Заплакані очі в порожній кімнаті. Даремно нанесений був макіяж. Даремно надії якісь там плекала. Та марно сльозу проронила вона. Не вартий він того, що в нього вкладала. Давно заблукала у власних же снах. Кохання до […]
Розкажи мені казку ночі, Доки мліє трава у росі. Про що Місяць зорям шепоче, Як рука у твоїй руці? А шепоче він їм про єдине, Про нестримне, як течія… Ти зі мною у ніч поринув. Ти вже мій, а чи я твоя? Вабить темрява і обійми, Не дає […]
Вона пішла, як наче й не було… Вона кричала, плакала, іскрила… Він думав, що йому це все назло. Тремтів за вже давно відмерлі крила. Він не помітив, як вона пішла. Боявся рідною зробити, обігріти… Услід їй дощ періщив і дотла Опали на вікні засохлі квіти… І хтось так скиглив! Може […]
Чи я щаслива? Запитаєш Розкажу все, почну з дрібниць Як від кохання завмираєш Бачиш розширення зіниць Як вперше бачиш, й серце мліє Як відчуваєш дотик рук Ох, а душа теплом лиш віє І світ це рай, і жодних мук Я кожен день, все більше щаслива Він є лиш мій і […]
Привіт мій друже, ти ще не забув Ще не забув, прогулянки до ранку? Довгі розмови й поцілунки у саду Додому приходи’ли на світанку Ти пам’ятаєш ще, як ми дивились У очі один одному тоді? Як йдучи разом, ми гордились Що будем разом, в радості й біді А згадуєш хоть інколи, […]
У кожного думка своя, про кохання Про подих щасливого серця. Як дивишся в очі і ніжне зітхання, Та ждеш, що любов відізветься Кохання у кожного завжди своє То птахом у небі, в пустелі дощем, То буря зірветься, в душі кров проллє, Усмішка заради якої живем. А моє кохання живе у […]
Зачекай, Це було ніби десять літ назад. Пригадай, Погас тоді мій зорепад. Обміркуй, Життя повторюється знов І мчиться стрімголов — А може це любов? Автопілот Несе мене у сади мрій. Поворот — У край, де сяє обрій твій. Чи це сон? Не хочу думать про сумне. Віднайду я тебе, Моє […]
Досадный недуг – Всевышний мой!– Вздыхает леди Джейн.– Красу послал – не дал родиться мне богатой! Чтоб выезд, дом, газон, консьерж, бассейн – И без “нагрузки”, близорукой и горбатой! Но близорукость мужа – тоже дар. Любовников двоих немедля заведу я. Супруг сочтёт, что пуст мой будуар, Не будет досаждать, […]
Последняя страница Закончился роман И ноль не единица Пустой самообман Насильно мил не будешь Вот истина проста Напрасно его любишь И злишься неспроста И снова двое в соре И снова на разрыв И сковано в неволе Души твоей порыв Не хочет он мириться Развею я туман Последняя страница Закончился роман.
Познай любовь! Познай ее! Жалеть ты будешь меньше Чем не познаешь нечего, И жизнь вся станет легче. Пускай моря себе плывут, Пускай ручьи спешат все. Познай ее! Года пройдут! Познай и будет счастье! Ведь что непознанно, увы, Понять никто не сможет. А ты познай! Познай, живи! И возразить, никто не […]
Дождь стучит, седой холодный дождь И ты идешь, и вновь тебя проймает дрожь И в сердце тяжелые капли стучат И нежно из луж только звезды глядят. Только в лужах огоньки глаз горят И на их мотыльки легко летят. Да только твой мотылек смотрит на дождь Она смотрит в окно любит […]
Ну вот и ночь покрыта серебром И дети спят и полночь за окном Ну что пойдем поговорим вдвоем А может кофе или чай попьем Вот день прошел, ненастный день Полон забот, решений, разных дел Устала ты, похожая на тень И ты наверно отдохнуть хотел А дети спят, что снится им […]
Ты много в жизни повидала, В свои невинные года. Я помню все, что ты сказала, Кого ты ждала иногда Насколько знаю, ты дождалась И если помню это он Хочу, чтоб ты все время улыбалась Чтоб было явью, а не сон.
В стихах я напишу рассказ Он о любви, и он о нас И свет твоих прекрасных глаз Меня согреет в этот час. Так вот: с чего начать историю свою Да просто я тебя… люблю… Души моей тревожный тон Поет с твоею в унисон. А что слова? Они немы, […]
Бывает странно когда грусть Внезапно так коснется струн души Ты молча скажешь, ну и пусть Один, среди ночной тиши И непонятно где и как Приятной будет эта грусть. Воспоминания вот так Всплывут сами собой и пусть. Ты улыбнешься не спеша Задумаешься на мгновенье И лишь одним добром дыша […]
Я намалюю тобі небо, всіма волошками літніх цілунків, і більше нічого не треба, лише зізнань твої візерунки. Лише гаптоване щастя і небо, і волошками писані вірші, і більше нічого не треба, і небо в очах сміливіше.
Твого тихого раю грішниця, у полоні твоїх очей, пишу сповідь, так солодко пишеться, і вечорію біля ніжних плечей. Твого тихого раю грішниця, хай розкажуть вишні про нас, як серця стають ніжними птицями, і співає небо романс.