Тепло душевне доторкнулось ніжно,Враз промінь сонця заіскрився дивно,Розкрила квітка, пелюстки тендітні,І запах меду розлетівся вихром. Ласкава усмішка, така привітна,Тож ніби щедро цілували зорі,Навіщо всяке приворотне зілля,Коли охоче ти в її полоні. Чуттєвим світлом огорнула личко,І день зробився незабутнім святом,Хоча надворі, як же зараз зимно,Та погляд наче обпікає жаром. Просив би, […]
кохання, поезія, любов, щастя, закохані
1295 posts
Твої очі синє небо,Немов ніч, волосся чорне,Ти не лий вина не треба,Бо занадто вже солодке. Хмільний трунок, гріє душу,Притискаєш, серце тане,Ні про що не пошкодую,Нерішучість щастя краде. Мерехтіли зорі спішно,Повтікали, та й не дивно,Тож серпанок вкутав світло,І додав бажання вихор. Невгомонна, мила осінь,Це кохання, що поробиш,Лиш почула щиру сповідь,Закружляли враз […]
А знаєш, як добре поволі,У просторі душі зігріти,Полинеш немовби Адоніс,Згадавши кохання утіхи. Торкнуся волосся рукою,Всім тілом відчуєш бажання,Тож нічка огорне любов’ю,І прийде солодке єднання. Космічна є магія дивна,Зірок незвичайне старання,Вона полум’яна, нестримна,Розпалює Всесвіт багаття. Настільки несхожі планети,Пізнали чуттєвих захоплень,Хай повз пролітають комети,Вколисані ніжністю двоє.
Удвох зустрінемо світанок,Зваривши каву ароматну,Де сонце сипатиме сяйво,На ніжну пінку шоколадну. Нам зараз добре як ніколи,Отак під музику приємну,Усілись радісні напроти,Теплом зігріли всю оселю. Тож доля зводить, бо впізнала,Два серця, зморених в зажурі,Прийшла незвідана розрада,Куди й поділись дні похмурі. Та знала осінь золотава,Все ж листя падає на щастя,Барвисто кожне цілувала,Душі […]
Зненацька затихло море,Тож місяць приліг на воді,Яскравий немовби сонце,Враз світло розсіяв вночі. Близенько маленька хвилька,Плескалася мило, смішна,Відчула блаженства присмак,Ой як же любила життя! Зваблива в магічнім сяйві,Незвична, весела, проста,Неначе у дивній казці,Усміхнене щире дитя. Приємні коштовні миті,Повідала щастя душа,Емоцій нестримний вирій,Мов скрипки торкнулась струна. Отак і витати б разом,Тяжіння відчули […]
Я вам пишу, хоч вас не знаю,Та ніби ми знайомі вже давно,Тож випили, мабуть, нектару,Той солод відчуваючи єством. Вітрець порушить дивний шепіт,Й лукавість всю духмяного бузку,Лиш тільки вечір, знову Всесвіт,Готує подарунки зі спокус. Я вам пишу, хоч вас не знаю,Душею все купаюсь у хмелю,Чому не відкриваюся бажанню?Боюся закохатися…табу….
Йому не спиться вночі,Її сердечко проймає,Такі далекі й близькі,Й звабливий лагідний травень. Відчутний подих весни,Незвично збуджує тіло,Єство не бачить пітьми,Кохання вабить, лиш світло. Солодкий ніжний танок,Вели під звуки Шопена,Тож місяць дивне панно,Лишив на пам’ять край неба. Неспішно дійство пішло,Іскриться сонячне сяйво,Вони удвох в унісон,Зустріли знову світанок.
Погода додає знов суму,Неділя вся в омані млості,А відзвуки зажури блюзу,Відтак передалися ночі. Хотілося у небо глянуть,Побачить зорепад яскравий,Немовби викрадали казку,Розлючені із сажі плями. Заснути б і солодкі мрії,Нехай заколисають ніжно,Усі ми по краплинці грішні,Лиш маску надівають вміло. Ось тільки у такому стані,Похмурої нірвани, певне,Найбільше розумієш далі,Що хоче розказати серце.
Все місяць плещеться у річці,Та вабить зіроньку небесну,Вона йому по всій доріжці,Прикрасить золотом мережку. Він ніжність стримати не може,Тож ночі відблисками грають,І пестять в любості захоплень,Й дарують внутрішню відраду. А Всесвіт журиться відвічно,Скоріш як місяця спровадить,Від щастя вкутаного німбом…День прийде зникнуть всі забави…
Сумна, похмура осінь,Думки його у тиші…Були давно знайомі,Їх душі мали близькість. Додав ще й дощик суму,Вона така чудова…Все… досить знову блюзу,Сьогодні, мабуть, втома. Краса барвиста осінь,Вагання серед ночі,А місяць кинув промінь,І ніжність сипле в простір. Її кохання поряд,Знаходить свіжі звуки,Тож щастя сіє спогад,Де сходять незабудки…
Вже осені прояви перші,Лишили на листячку сліди,Легка прохолода на вечір,І небо окутали хмарки. Безмовно йдемо по бульвару,Під сяйвом яскравих ліхтарів,Ми скинули пута туману,Й відчули взаємність почуттів. Хай дощик побризкає врешті,Хіба це завадить нам тепер,Сьогодні в захопливий вечір,Душа написала свій шедевр.
А життя у юності просто грає гормонами… Так багато бездумності, секс між розмовами… Так багато емоцій і нічних прогулянок, Поцілунки у парку, ними щастя намуляно… Юність не вибирає, лиш керується почуттями… Ми живемо на повну, час не встигає за нами… Ми живемо емоціями, тонемо у коханні… І живемо тим днем, […]
Як справи в тебе?Як життя?Чи й справді в тебе там зима?Відпочиваєш …Укрившись від людей, подій,Мовчиш …І тільки сниться те, що бУло і чим живІ кого бачиш у тих снах?Чи відчуваєш …,З ким далі хочеш пити чай,Й, здебільшого, мовчати, про цікаве,Спостерігаючи буттяЯ лиш тихенько поки знову запитаю …Як справи, як ся […]
На серці радість – посміхнусь,До тебе ніжно притулюсь,А ти в обійми загорни,В солодкі мрії забери З тобою я згадаю зновТі почуття й гарячу кров,Що роблять погляд яскравішим,Бажання жити більш щирішим Те почуття, що вічність творить,З життям глибоким разом ходить,Душі натхнення надаєІ світлом сповнює усе 14.02.2019
Запах духмяного бузку вдихаю,Весни подія зігріває втішно,Коли згадаю, то душею млію,Тоді кохали неймовірно ніжно. Доля осипала першим почуттям,Вітерцем легким витала в юності,Бігало за мною щастя по п’ятах,Відбивалося в радісній усмішці. Кохання пізнати, то крила мати,Метелики летять прямо на квіти,Напевно бузок відає таємним,Та в молодості це не зрозуміти.
Зізнатися хочу тобі у любові, Моя Україно, матусе моя. І як підібрати те правильне слово, Щоб висловити свої всі почуття. Тобі я поклястися хочу на вірність, Бо віддане серце єдиній лишень, Яка найдорожча, миліша, найближча, Присвячувать вірші, співати пісень. Для тебе, рідненька я не пошкодую Ні сил, ні здоров”я, а […]