Тебе вдихав із димом, Одурманений твоєю був красою. Сотні раз втикав від тебе, Та мене вертала, ти – сльозою Твій голос досі мозок проїдає, Перед очима досі образ твій. При першій зустрічі напевне, Програв тобі двобій. Ти – крик, ти – емоції мої, І сльози, страх і слабість. […]
крик
4 posts
І день за днем, за сходом захід, В кімнаті знову відгук вулиць. У склі вітрин, сірі силуети, Немов з минулого вернулись. І всі ці лиця є знайомі, У посмішці у погляді в словах. Серед все заповняючого шуму, Тиша їх найбільший страх. Крики їхні не почути, Бо прагнем вірити очам. В […]
Доповна випивши чорної води, По щоках стікали чорні сльози. Вам не зрозуміти причину моєї журби, Не зрозуміти, чому в душі постійно грози. Пряма моя завжди іде униз, І прірву там завжди шукає. Ніхто не викрикне «Спинись», Не прошепотить «кохаю». Ім’я моє роки зітруть, Земля засипле «дім». Всі житимуть як і […]
Злилися душі і серця В довічний крик. Куди подівся жаль? Куди він зник ? Лиш біль безмежний, без кінця – Звучить виразний крик Кричать то – душі і серця І ми одні із них. А що ж до душ – Батьків, то наших спомин. Серця – то наші діти, І […]