Втекти б туди, де пахне меліса… Ковтнути повітря і тишину… Де трави, де роси, де близько до лісу, Де спокій, схожий скоріше до сну… Відкинути все: шум машин, шум трамваїв… І слухати пташки весняний наспів, Красою милуючись ніжних конвалій І пишною вродою рідних лісів… Втекти б туди, де м’ятою пахне, […]
ліс
10 posts
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/poryne-v-son-osinnij-lis/ Краса осіння в простоті буденній звучала наче камертон, зелене листя пожовтіло, у кожного листка є власний фон. Вже на траву зеленолисту коричневі летять листки, а світ щодень стає вже іншим, цвітуть у ньому хризантем квітки. Краса і смуток різноквіті, їх засипають стомлені листки, рожева ніжність і […]
Порине в сон осінній ліс, іще багато гілок-кіс, зелене звисне із гілля, сухе приймає вже земля. Ще зелень угорі, та лист дорогу засипає вмить, коли здійметься вітерець, то сипле густо із небес. А коли синява ясна, в зелених косах ще гілля, та чорні вертикалі стовбурів ще не очікують […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/tse-tilky-kyyiv-lypen-myti/ Лісовий чаклун чаклує, візерунок намалює, а тоді творить для нас, коли літечка вже час. Міцна сітка ледь бринить, кола, кола, й кола мить, а дві нитки – вартові, щоб відчути, що в вікні. А у тому у вікні видно бліки чарівні, вир промінчиків не згас, бути […]
Чи це весна у ліс вже заглядає й замети сонцем доторкає, летять промінчики-гінці і долетять в усі кінці. Заглянуть вже під кожен кущ і там посунуть тінь чимдуж, накреслять тіні на снігу і на дорозі до ліску. Повзуть за сонцем денні тіні, ішов хтось далі у гущавину, сліди […]
На Водохрестя небо усміхнулось, синява неба натягнулась на дерев колючі плечі, на найвищі без малечі. У льоду заблищало сонце, кристалом ніби шибка у віконці, а сонце блисне через стовбури, щоб освітити снігові горби. Пробилось і камінням заблищало, променем полічило і дістало, і так залишаться в снігу сліди, але не сонячні […]
Налякати їжака чим відомо і пора? Їжаків лякали так, не боїться він ніяк: ані вовка, ані пса, ні великого лиска, для лякання їжака – п’ята точка лиш гола. Їжачок не налякався, далі собі муштрувався, тупцяв швидко через ліс, лісосмугу і покіс, гуляв їжак по городу, там багато є тривоги і […]
Він гарний настрій подарує, білими хвилями чарує, застигли хвилі поміж стовбурів: зима насипала снігів. Накреслять тіні на снігу високі стовбури сосни, тягнулися до сонця в неба вись, а сонце усміхалось: “Не журись.” Підтверджує яскраве сонце і неба синь неба із крон віконця, а із снігів народжувався лід, скоро […]
Лісові дороги заберуть тривоги і ведуть світами попід деревами. Трусять дрібним листом крапельки-намиста, синьо-жовті Іван-да-Мар`я, ранок зустрічають. А попід травою метелик з тобою, впаде жовте листя, як осені вісті. Червона горобина засвітиться чинно цегловою красою, фігурою листяною. Біленькі квіточки, як маленькі точки, небо триколірне хмарами застрімить. Ліс стоїть стіною, світиться […]
Тринадцяте – п’ятниця, красен білий світ, половина літечка шле усім привіт. У ліску зеленіє густая трава, а ще павучок сіточку сплітав. Доріжка після дощику веде у дальній ліс, до неба ростить сосенки, неначе у політ. Була там трохи нижчою листяна полоса, роз’єднує доріженька, та тут і там краса. Грибів і […]