Літо пахне твоєю любов’ю. Ти мені її подарував. Я запитую: що буде далі зі мною? Погляд твій мене зачарував. Твої руки мене обіймають, Доторкаючись аж до душі. Очі в очі. І я поцілунок спіймаю. Ми з тобою уже на межі. Тихий шепіт. Вогонь поміж нами. А за вікнами дощ шелестить. […]
Ніжність
14 posts
Бал в розпалі. А музика – це чари, Які свободу кожному дають. Невимушено так танцюють пари, А я самотньо в темряві стою. Ти – незнайомець. Я тебе не знаю. Та впевнено ідеш до мене ти. Галантно мені руку простягаєш. Так хочеться тобі відмовити. Ця посмішка легка, лукавий погляд… Сама не […]
Солодке літо. Ніжне літо. Медове, тепле, дощове… Яскраве. Вдягнене у квіти. Легке. Нестримне. І живе. Бузкове літо. Волошкове. Бджолиних сповнене пісень. І запах вітру – світанковий… Новий запалюється день. Безмежне, тихе, загадкове І пурпурово-золоте. А небо – ніжно-бірюзове. І липа буйно так цвіте. Коханням сповнене. І цвітом. Я силует твій […]
Літній ранок. Запах кави. Ніжність. Рук твоїх тепло. Поцілунок твій ласкавий… Певно, так завжди було. Прокидаємося рано. Потім ти на кухню йдеш І мені американо Терпкий, пряний подаєш. Сонця схід такий яскравий! І пташок солодкий спів. П’ю п’янку, пахучу каву… Зараз нам не треба слів. Посмішка твоя ласкава. Погляд ніжний […]
Моя любове, ти усе ж існуєш. Ти поглядом мене зачарував. Я знаю, що колись мій спів почуєш, А зараз моє серце ти забрав. Зізнаюсь я: кохати не хотіла. Самотності раділа я, авжеж. Любов подарувала мені крила. Тепер для мене не існує меж. Не знаю я – радіти, сумувати… Незвичні ці […]
Ти – ніби кава. Запашний. Гарячий. З корицею, з ваніллю. З молоком. Легкий, як мокко. І міцний, неначе Рістретто. З незабутнім присмаком. Як лате-айс. Холодний, свіжий. М’ятний. Як капучіно, ти мене п’яниш. І твій цілунок наче шоколадний. Як львівська кава, вранці бадьориш. Як віденський еспрессо, ти вершковий. З кислинкою, і […]
Туманна осінь в вікна зазирає І крадькома дощі до міста кличе. А журавлі у вирій відлітають І в небі сірім сумно так курличуть. Туманна осінь холодом лякає, Багряно-жовтим листя розфарбує І рано-вранці роси назбирає. З жовтневим вітром у лісах танцює. День кожний швидко пролітає. Настане вечір. Він холодний, свіжий. Сміється […]
Я хочу тебе чути, Твої прості слова. Запитую: чому ти? З тобою я жива. Я хочу зрозуміти, Ким ти для мене є. І у відлуннях світу Знайду ім’я твоє. Я хочу відчувати Гарячий дотик рук. Не буду зупиняти Шалений серця стук. Я хочу пам’ятати Миттєвості п’янкі І ніжно цілувати Вуста […]
Тому що ти є, Я жити бажаю. Тому що ти є, Я в мріях літаю. Ім’я я твоє У серці лелію. Скажу все, як є, Мовчати не вмію. І прошепочу… А що – я не знаю. Тому що ти є, Живу я, кохаю.
Я потайки милуюся тобою, Коли в кав’ярні чай чи каву п’єш. Сміюся тихо. Що таке зі мною? Ти ніжно посміхнешся. І ти теж? Можливо, ти мене не помічаєш, Можливо, я придумала тебе. А може, щось усе ж ти відчуваєш? Хай іскорка між нами промайне… Твої вуста я мрію цілувати І […]
Ти – моє небо. Серед тисяч світів, Через сотні віків Я прийду лиш до тебе. Ти – моє щастя. Ти – опора й політ, Нерозгаданий світ… Не даєш мені впасти. Вся ніжність літа В твоїх зорях-очах, В твоїх теплих руках. І душа моя квітне. Може, ти знаєш, Що ці диво-вірші, […]
Матінко моя, як голубка біла. Радість і любов в серці берегла і турботи денні кожен день носила, але тяжка доля на твій вік була. Руки твої ніжні і ласкавий погляд серце й душу завжди зігрівав мені. Чи в весняні ночі, а чи в зимній холод, чи в дощі осінні, […]
Він завжди п’є пахучу каву І посміхається. Мені І сумно, й весело, й цікаво: Подобаюсь йому чи ні? Він – наче бог, що сходить з неба, Що заблукав поміж світів. Мені нічого більш не треба, Лиш провести з ним кілька днів. В кав’ярні разом каву пити. І з посмішками на […]
Будь ласка, подаруй мені троянду З «Майстерні Карамелі» в древнім Львові, Я аромат її вдихну і зна̀йду Слова, тобі зізнатись у любові. Троянда карамельна розквітає, Здійсняє Львів закоханих бажання. Він таїну любові, мабуть, знає, Бо ж бачив не одне за вік кохання.