О красото жіночих очей – ти маниш і п’яниш Скриваючи в собі холодну фальш й обман Навіюючи спокій і солодку мить. Полониш І змушуєш бути неспокійним наш розум І диявольська спокуса в цих очах захована Що тихо із середини палить душу вогнем Душу, що поглядом цим ніжно скована Таким водночас […]
погляд
У Вас очі мисливця. Пополюймо разом! Вже не бачу різниці Між добром і злом. Слабкі шукають Бога, сильні – справедливості, а ми бачимо всі шляхи в їхній мінливості. Квітка на Вашій плантації, книжка на Вашій полиці, Я – щось другорядне, щось просте і нице. Падають горілиць будівлі міста, весна помирає […]
Я люблю тіні, Люблю колони, Люблю коли сонце в тінях холоне. Я люблю вії, І розкосі очі, Люблю коли сонцем повіки тріпочуть. Я люблю тіні, І люблю повіки, І любитиму доти, і любитиму стільки, Доки в тінях сонце, доки ти схочеш, Бо важливо не знати, а вірити тільки, Що тіні […]
Я хотів доторкнутись до мармуру словом, До ніжних відтінків, півтонів, цезур, До рук, що спросоння в повітрі з’являлись, Спровадивши місяць за горизонт, Я слухав безсильно із пам’яті голос, Плавив мовчання для гіпсових форм, І бронзу надії у форми розливши, Отримував відчай, як їх розбивав. Я бюсти твої розкладав невідлиті, У […]
Він розділив свій випадок на ризик, І звів рівняння до нуля, Додавши всі системи метафізик, І бог, і слово, і зола, Овал планет, любов її очей, Помножив слово «ти», на крик «моя!» І знав, що погляд сонця обпече, Що погляд той була його земля.