телефон
Коли чекаєш, так багато часу, І так повільно скапує він з вій, Як миро з древнього іконостасу У церкві дерев’яній, родовій… Коли ти наодинці – мало місця Лише твоїй самотності й думкам… І так багато підвіконню місяця… І так багато холоду шибкам… І так тобі байдуже, хто сьогодні Порвав струну, […]
Сама до себе я тепер сміюся, І на світанку розмовляю з чаєм. І ночей темних більше не боюся, І не за ким я більше не скучаю. Я часто з телефоном засинаю, Хоча дзвонити вже нема потреби… Зі мною щось не так і я це знаю. Я просто божеволію без тебе.
Вночі і вдень чекає... на сина свого мати. Одні думки́ тривожні й не йде до неї сон. Хто ж ці придумав війни? Хотілось їй спитати. Чому мовчить уперто мобільний телефон? Якби ж то мала крила! Якби ж могла літати! Полинула б до нього крізь пекло і вогонь! І по́при перешкоди […]