Дай відпочинок втомленим кедам. Тиші ковтни і тепла. Вкрийся осіннім сонячним пледом Поруч поміть два крила. Твій заклопотаний, майже знесилений Янгол тебе зупинив. Подарував тобі спокій омріяний Поруч нечутно присів. Серед сухого, пожовклого листя Прихисток знайдуть усі – Люди та янголи в гамірнім місті, В крихкім, недовгім житті. ©Марина Губарець […]
втома
Тебе нема – і гаснуть ліхтарі… Старіє серпнень, огортає втома… Лиш дві зорі – надією вгорі… Без тебе – я ніде тепер – не вдома…
Так стало сніжно… Хочеться додому… На вечір час, але не все так просто. Я наливаю в темну чашку втому, Ніде не йду і не чекаю гостей. А за вікном є діти та сніжинки, А серце просить радості й запалу. Я хочу у дитинство, до ялинки, Тепер лиш втома – я […]
Полумрак, полусон, полу стон И мерцание в окнах вечерних огней. Краем ока смотрю сквозь окно В небо, что зажглось, словно в тысячу Ясных свечей Полусон, полутень, полу крик И в ночной тишине только стон Я приду, сквозь туман к тебе Даже если меж нами километров Будет миллион Полу жизнь получас […]
і настав новий рік, і тоді ти була жива, бо з-під снігу стирчали барвінок та кропива, і твоя голова ще шукала якісь слова; ти збиралася стати собою ще до Різдва, відсуваючи строки щоразу на день чи два; хтось казав: це хвороба — хронічна, бо вікова; і у вирі подій […]