Щасливим бути ніхто не заборонить,
Та користі від того нині мало,
Бо кожен сам собі у тім відмовить
Пріоритети вибравши невдало.
І так всі гоняться за чимсь буденним,
Що, як наркотики, короткочасне досить.
А згодом все стає мерзенним,
І кожен в неба милостиню просить.
Тоді згадують з дитинства мрії
І зляться на погану карму долі,
Не розуміючи, що лиха тії –
То їхніх вчинків наслідки убогі.
А щастя тихо спить собі в хатині
Покинутих мрій і сподівань.
І лише на порозі домовини
Ми звертаємось до щирих побажань.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 8Реєстрація: 26-08-2020
