Розсипалось, розвіялось… Зібрати?
Уламки задумів, чи краплі ніжних мрій?
Чи знов почати прибирати хату,
Змахнувши павутину їй з під вій?
Розбилося, розклеїлось… Чи варто?
Ще спогади складати у конверт?
Чи знову простирадло прасувати
І акуратно скласти теплий плед?
Розбурхалось, розчулилось… Сховатись?
Чи пляшку з заспокіливим до рук?
– Матусю, ти ідеш зі мною спати?
Зібралося, приклеїлось…
– Іду!

Думок на тему “ПОЛЮСИ МАТЕРИНСЬКОГО НАСТРОЮ”
Діти – це дивовижна сила добра