Спогади можуть по-різному:
Запахом свіжого меду,
Чи солов’їною піснею
Швидко піднятися в небо.
Спогади вишнями капають,
Кличуть до лісу дзвіночками,
Злегка царапають лапами,
Жаром печуть під сорочкою.
Спогади можуть: тюльпанами,
Листом кленовим посіченим,
Нити минулими ранами
І під ключицею відчаєм.
Спогади: сонячним променем,
Соком томатним, підсоленим,
Власного серця законами,
Мозком до болю натомленим.
Спогади: теплою шубою,
В інії гіллі за вікнами,
Повною одягу тумбою
І вересневими квітами.
Спогади можуть, як кізочка
Прудко стрибати і бігати.
Можуть сидіти з валізами,
Знову забути поснідати.
Спогади в книги записують,
Щиро з собою говорячи,
Можна одні – хоч на виставку,
Інші – лише перед зорями.
Спогади можуть по-різному
В серце, чи мозок постукати,
Спогади.., отже, не пізно ще,
Щастя узяти за руки нам.
Думок на тему “СПОГАДИ МОЖУТЬ ПО-РІЗНОМУ…”
Зачаровує😊👍