Лети на крилах стомлених вітрів,
Мій смутку тихий, вранішнім туманом…
Як гасне жар, так місяць догорів,
Осипався з іскринок теплий ранок…
Візьму для себе в день новий пісні,
Мелодію душевного спокою…
І сонця, що повисне у вікні,
Хоча б частинку заберу з собою…
Візьму любов, щоб жити не дарма
І віру в те, що все лихе минеться,
Що в дні новому місця злу нема…
І спогади, щоб зігрівали серце…
