Мої думки були придумані не мною,
Мої слова розсипалися в порох.
Я залишилася лелекою німою,
Самотнім стовбуром, а навкруги лиш морок.
Моїм бажанням не судилося злетіти,
Моє життя не бачить більше світла.
Я можу тільки під дощем тремтіти,
Хоч і колись трояндой квітла.
Минуле все ж залишимо в минулім,
А завтра новий день і світлий час.
Тож, що пройшло залишимо забутим:
Тебе мене і всіх таких як нас.
04.11.2020
Думок на тему “Мої думки були придумані не мною”
Така безвихідь у рядочках. Радує промінчик попереду і впевненість в тому, що минуле не треба тягнути за собою.