Материнські сльози

Хто носе у серці впродовж життя,
Для кого ми, є сенсом буття.
Для неї, для рідної мати.
Та що сидить біля білої хати,
Та гірко, гірко плаче старенька.
Та вже не дворі нічка темненька.
Сидить стурбована вона,
Не треба їй ні грошей, ні вина.
Навіщо те ,що й грама не заміне,
Кохане, гарне, світле, рідне.
Про сина всі ці слова.
Якого згубила друга світова.
Не зможе мати більш його обійняти,
Улюблену пісню йому заспівати.
Про долю, майбутнє, про степ та луги,
Навіщо забрали до себе боги.
Не може повірити мати у це,
Що більш не побачить синочка лице.
Не зможе до серця його пригорнути,
Не зможе тепер спокійно заснути

Так шкода жінок ,що втрачають дітей,
Тих молодих перспективних людей…
Жорстока війна руйнує їх мрії,
І не лишає людям надії.

138

Автор публікації

Офлайн 2 дні

Вадим Томчевский

138
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 09-03-2019

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: 

28 думок про “Материнські сльози”