Поселиться в душі нестерпний щем,
Як реквієм негоди по погоді.
Забарвлюється сіяним дощем
Мотив осінній. Грім звучить, як подив.
У передзим’ї зупинився день
І осінь зупинилася в сум’ятті:
Тікати вже, чи знову для людей
Подовжить хризантемове прокляття?
Аби життя забарвленість жила,
Аби звучали цвіркунові ноти,
Найдовше-довго осені імла
Аби буяла, бо вороже потім
Захурделить. Завіє. Замете.
І білим болем в стріху заголосить,
Лукаво зітре з пам’яті все те,
Що має літа спомин стоголосий.
Думок на тему “У передзим’ї зупинився день”
Дуже щемно!