Друге дихання – відкривається…
Все, що мучило – забувається,
Тільки легко так вже не пишеться,
І так весело не співається.
А життя одне, як одна ріка.
То солодка мить, то така гірка!
І несе удаль бистра течія…
В кожному із нас істина своя.
І коли от-от захлинешся ти
В хвилях відчаю, болю й самоти
Друге дихання – той новий ковток…
Ще один ривок- відчайдушний крок
Ти вдихаєш ще… слабкість промине
Губи просять – небо, цілуй мене!
Тіло хоче в бій, проти течії,
Руки знов гребують, ніби не свої!
Друге дихання – відкривається
І пригода знов починається…