Для голосування необхідно авторизуватись

Весна сподівань

Як хочеться ці хмари розігнати
І сонцю теплому усмішку дать ясну,
Щоб всі печалі й прикрощі сховати.
Покласти сподівання на Весну.

Вона прийде! Чи хочеш, чи не хочеш.
Почне підступно зваблювать весь час
І зробить знов солодкими ті ночі,
В яких Морфею буде не до нас.

Ось свіжий вітер, що фіранкою гойдає
І пахощі весняні, і блакить….
Тебе це “де жа вю” не покидає,
Нашіптує на вухо й стогонить.

Ти вже жила цим Вітром і Блакиттю,
Ти вже солодко пила чари ці,
Замислювалась над життям і миттю,
Що це життя тримає у руці…

Отак усі ці миті разом стали.
І, як весняні квіти, розцвіли
І знов тобі чуттєвість пригадали.
Весна розлилась трунком у тобі.

А ти й готова упиватись трунком,
В якому зілля пристрасті й жаги
І запах вечора, зігрітий поцілунком,
Рікою ніжності затопить береги.

Ну що ж, прийди вже, Весно, не барися!
Ми знов прокинемось, як паростки, в Тобі.
В юрбі холодній тільки не згубися,
Тепло своє не втрать у боротьбі!

4

Автор публікації

Офлайн 9 місяців

Vita Dembicka

210

Не треба слів, лиш почуття....

Коментарі: 14Публікації: 51Реєстрація: 14-04-2020

Срібне перо

Достижение получено 07.03.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 30.04.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій