Перед дзеркалами ми можемо лише мовчати назавжди
Наче з остраху щоб іронічно говорити про інших
За все життя ми приречені на власний Сибір у тьмяному світлі і тривозі
Ми хочемо кричати всьому світу що ми з потрійними ґратами у вікні
І що дзеркала – це лише обман старих некомпетентних ангелів
Але ми не можемо кричати дзеркалу в обличчя
Відчуваючи під нігтями і у всіх м’язових тканинах
Кровопролиття в пустелі Сахара
Тому слова не дивують нас до чи після
Які в’януть від надлишкової солі в гортані посилюючись від болю в п’ять пальців
Я вас прошу цей біль в основному є необхідністю існування тіла
І якби ми знали правду про жорстокість
Ми могли б піти у пекло
Де – небудь
Але перш за все я прошу вас відрізнити іскру від вогню
Іскра – це приймальня пекла
В якій ви чекаєте і чекаєте або мовчите
Байдуже