Ти просто плакала на кухні,
Ховаючись у тім кутку…
Втекти хотілося далеко,
Але не було йти куди.

Прокручувала – ті образи…
Слова кусались, били фрази,
Спинити це, – уже немає сили.
Ви руки свої просто опустили.

І сльозам своїм дала волю –
Душило щось із глибини.
Кричати … Рвалося щосили,
Але ти стримала в собі…

І серце розривалося від болю,
І око не пускало вже сльози…
І вмить нічого не лишилось,
Нічого, окрім пустоти…

Автор публікації

Офлайн 2 місяці

Віта Романюк

54

Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 16-10-2020

Бронзове перо

Достижение получено 19.03.2021

Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 09.11.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій