“Надвечір’я”
Багрянцем вечір, проводжає день
Ховаючи костелу силуети
У дворику десь дітвора, поміж пісень
Готує у похід свої намети
Вже й літо добіга кінця
Холодним подихом, вже дише надвечір’я
Притихла, навіть жвава вулиця
Загнавши дітвору всю на подвір’я
Дрімає десь ліниво пес
І птахів щебет, ледве чутний
Неначе музика з небес
Та її гомін ледь відчутний…
Серпневий вечір магія
Лише вдихни його на повні груди
Та світло сонця до кінця
Уже сховалось за споруди…
Це літо зовсім не просте
На моїй пам’яті , мов перше
Ні воно зовсім не пусте
Воно лиш навсього завмерше…
#фото, Павло Горай
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
