Не поруч, я знаю, десь там…
Розквітнеш ти разом з весною
Та й я вже давно був не сам
Та дихав, ще й досі тобою

Не поруч, не скажу «привіт»!
З народженням не привітаю
Без тебе пустішим став світ
На зовсім тебе відпускаю

Не поруч, десь мимо пройдеш
Парфумів твого аромату
Та все ж таки сили знайдеш
Усмішку свою дарувати

Не поруч, ці різні світи…
Живемо ж, у різних століттях
Не вже було просто піти?
Залишивши серце лахміттям

Не поруч, десь мимо пройдеш
Я й зовсім вже не озирнуся
У інших очах ти живеш…
А я від твоїх, всеж проснуся…