« Шлях»
Я падати у прірву каменем не хочу
Лиш птахом я в злітати хочу ввись
Кохати твою вроду ту дівочу
Й кричати собі тільки лиш борись!
Назад ні кроку, доки ще не пізно
Допоки серце в грудях, ще горить
Тебе так цілувати палко й ніжно
І без жалю усе життя прожить
Я знаю буде підлою дорога
Мого життя, крізь теренів вино
У душу підкрадається тривога
Невже усе життя уже й пройшло
Не маю права й місця для печалі
Вона неначе аркуш , хай згорить
На мене ж десь чекають дальні далі
Допоки хочу й можу ще творить
І доки ще струна десь там звучала
Тобі зі шляху точно не зійти
І доля хоч не раз тебе збивала
Та мусиш до кінця цей шлях пройти
Віталій Прокопович……
01.10.2019.
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
