ДІВЧИНА З ПОДІЛЛЯ

Спить солдат.
Поволі догорає свічка.
Лиш дрижать метеликами вії.
Золота коса
і синьо-жовта стрічка...
А на дворі вітер снігом віє!

Все пройшла -
і заборону військкомату,
всупереч сльозам в очах родини.
Як змогла
вона у руки зброю взяти,
дівчинка, недавно ще дитина?

Що вона
юнацьким серцем відчувала,
як в заграві бойового пекла
на плечах
посеред вогняного шквалу
рятувала хлопця з небезпеки?

Спить дівча...
Вогкий бушлат і чорні берці,
камуфляж в зелених візерунках...
Зазвичай,
їй біле плаття би до серця,
туфлі на високих закаблуках!

Не з добра
на дворі злий донецький вітер
дівчні співає про Поділля.
Про той край -
жаданий, мирний, добрий, світлий,
про садочок з вишнями на гіллях.

По війні
іде дівчина крок за кроком,
затаївши страх, забувши втому.
Хай у сні
примариться їй мирний спокій
в маминих долонях біля дому...

Біль і гнів
переплавляючи у силу,
піднялась вона над божевіллям.
...На війні
поки що спить дівчина мила,
дівчинка з далекого Поділля.
2

Автор публікації

Офлайн 4 дні

Vyacheslav Semenko

50
Коментарі: 9Публікації: 30Реєстрація: 13-08-2018

Бронзове перо

Досягнення отримано 16.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: