” Как упоительны в России вечера”,

які чарівні вечори в Росії…

На Колимі, в мордовських таборах

не танули сніжинки на бровах,

світились в Семенка на скронях сивих.

Один з таких чарівних вечорів

поетові свинцем у серце плюнув.

Не доспівав Михайль не долюбив,

Полтавщиною так і не доснив,

лиш зорі чули пострілу відлуння.

І через вірність увійшов у вічність

крізь морок цих російських вечорів,

тайгу сибірську, гори й річки,

яскравий відблиск Стусової свічки

в країні нашій полум’я вродив.

” Згорьовані хорали самоти”

замовкли. Час прийшов гоїти рани –

твої, від сну розбурхані брати,

з тобою тисячі свічок Майдану.

Розстріляне і сховане у льох,

в  краю моєму проростає Слово.

Та скільки славних лицарів його

яскраво засвітили свій пролог,

та передчасно згасли епілогом.

І упились в Росії вечори

красою українського письменства.

Під мерзлий грунт із ними полягли,

як діти ненароджені, томи

і розтривожують нащадку серце.

Автор публікації

Офлайн 6 років

Vyacheslav Semenko

94

Коментарі: 16Публікації: 34Реєстрація: 13-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 16.08.2018

Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Вибір видавця (Травень 2019)

Достижение получено 06.06.2019

За публікацію
“Учитель”