Листо̀пад знов підходить до кінця,
До грудня кроків зовсім небагато.
Тривожить сумом душу дата ця –
Той день, коли на світ з`явився тато.
Двадцять дев`ятий листопа̀да день
Міг бути свята радістю зігрітий,
Але, на жаль, четвертий рік іде,
Як вже тебе нема на цьому світі.
Тобі було б всього 63,
Ти довго міг би ще життю радіти:
Тобі б сміялось сонечко згори
І поруч бу̀ли б ми: онуки й діти.
Та перед смертю гасне враз життя:
Вона невинні душі забирає
Туди, відкіль немає вороття
І дозволу ні в кого не питає.
Четвертий рік… І в твій святковий день
Знов туга наші душі оповила
І замість сміху, радості, пісень
Несемо квіти на твою могилу.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 252Реєстрація: 05-02-2019
Достижение получено 11.04.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
