Йде місто після свята на спочинок І сонця диск уже в каньйоні зник, А хлопець поспішає до дівчини Коханої з букетиком гвоздик. Вона родилась в той день, що й держава, Така у світі білому одна: Найкраща, ніжна, мов весна ласкава Чекає лиш його біля вікна. Він знає, що вона його […]

Каждый вечер в сети, каждый вечер с тобой – В нашем мире так часто бывает. Виртуальна любовь, но реальную боль Нам порою она причиняет. Все признанья твои – это только лишь бред, Ты легко нежным смайлом обманешь. Нас сближает с тобою лишь сеть Интернет, Только в жизни ты ближе не […]

В глаза бьет слов изысканных краса И тянет и манит к себе напрасно. Увы и ах, но этим словесам Не сделать душу чёрную прекрасной. Коль чёрствость злая в той душе сидит И травит всё людское терпким ядом, Её убогий неприглядный вид Не скрыть за слов обёрткою нарядной.

Казалось, позабыла я уже, Что для меня ты всех милей на свете, И не скребутся кошки на душе, Но как всегда ,копаясь в Интернете, В сети к страничке забрела твоей Увидев милый взгляд на аватаре, Застыла. В глубине души моей Вдруг стало горячо, как при пожаре. Высокий стан как гибкая […]

Мне не о ком подумать перед сном И некого с улыбкой нежной вспомнить, Средь ночи неожиданным звонком, Что я есть в мире некому напомнить. Никто не шепчет ласково: «Люблю», Никто в своих объятьях не согреет. Моей души печальной кораблю Попутный ветер в паруса не веет. Никто на первый зов мой […]

В лесу цветок раскрылся Невиданной красы, Огнями серебрился Весь в капельках росы. Как руки девы юной Был каждый лепесток. Своей водой нешумной Его питал исток. И пчёлы при летали, Цветок им – божий дар. Трудились, опыляли, Собрав с него нектар. В величии природы Так мал он был, но смел. Ручья […]

Я больше не хочу писать стихов – Кому нужны души моей порывы, Что вся в плену у жизненных оков, Когда строка на лист ложится криво. Кому и для чего я их пишу, Мне это кара иль счастливый случай? Я похвалы от мира не прошу – Быть трудно на Парнасе самой […]

Как много есть стихотворений чудных И каждое из них – души цветок. Одни рождались в муках сердца трудных, Иные пролились, как с гор поток. От строчек тех нам весело, печально, Ход времени идёт как будто вспять, Но как понять обычно ль гениально Написан стих, границу где искать? Все те, кого […]

Звучало мов немало на Землі У віковій невпинній круговерті: Жорсткі й м`які, великі і малі, Одні живі , а інші в царство смерті Вже відійшли, та крізь віки звучать, І в мовнім колі все ж щось означають, А мови, що живуть, бува кричать, Аж раптом диво-піснею стрічають. Багато мов на […]

Листо̀пад знов підходить до кінця, До грудня кроків зовсім небагато. Тривожить сумом душу дата ця – Той день, коли на світ з`явився тато. Двадцять дев`ятий листопа̀да день Міг бути свята радістю зігрітий, Але, на жаль, четвертий рік іде, Як вже тебе нема на цьому світі. Тобі було б всього 63, […]

Знов наступає ніч на Миколая, Коли дитинство стука у вікно, І я йому кватирку відчиняю, Влітає, мов пташина, в дім воно. Розкаже старовинну тиху казку, Розв`яже вузлик спогадів-подій І принесе від тата теплу ласку З небес. Як ніжно й затишно у ній! Вже ранок допиває ночі трунок, Дитинства пташці час […]

Зима цього̀річ, вочевидь, забула Про свою хижу та холодну суть. Зненацька веснянѝм теплом дихнула: Навкруг троянди, проліски цвітуть… Ці примхи люд дивують – не лякають, Бо ж знають всі: вже близько торжество. Колядки дзвінко по Землі лунають Й все ближче й ближче радісне Різдво. І під ногами хоч не кучугури, […]

А Кам`янець нічний мов кава Міцна з цукринками зірок. По місту Пані Ніч ласкава Ледь чутно робить владний крок. Поснуло все…І вже так звично У Діда-Смотрича в руці Спить місто. Шумно й поетично В «Кружалі» – там не сплять митці. Вони в цю ніч дарують місту, Що вже десятий бачить […]