У серці неба птах тріпоче крилами
Він вільний, не прикутий до землі,
Він володіє власними вітрилами,
Як корабель, що плаває в імлі…
Як вітер над морями й океанами,
Як сонце, що усім дарує день,
Як храми, що в серцях звучать органами,
Як дні щасливі, сповнені пісень…
Отак душа людська ніким не скорена,
Ніким не топтана, не спалена вогнем,
А вільна, щира, незалежна, обрана,
І дивно створена самим Отцем!