- Я вітром стану. Підійму з землі
осінні сльози, що на землю листям
лягають тихо. У вечірній млі
я пронесусь, мов смерч, твоїм обійстям.
Дрижатимуть від натиску шибки,
скрипітиме ліхтар. І жовтим оком
своїм мені підсвітить залюбки.
А я, немовби зовсім ненароком,
порозкидаю у дворі все те,
що так дбайливо склав ти біля хати.
І після всіх цих вправних фуете,
на гіллях вишні буду спочивати.
Чекатиму…Що вийдеш на поріг,
і в цьому всьому безладі речей,
мене ти розпізнаєш. Та на гріх,
не бачити мені твоїх очей.
Бо світло у вікні не забарилось-
погасло вмить. Запанувала тиша.
Ну що ж…сьогодні певно не судилось…
Я завтра прилечу. Іще сильніша!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 16Реєстрація: 08-08-2020
Достижение получено 17.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
