Я снів дивитись не люблю́,
бо всі вони одноманітні –
у них є бачу путь свою́,
що закінчилася у квітні,
Де все буяло і цвіло,
де бу́ли плани грандіозні…
Де все поділось-загуло́?
Життя…Яке ж воно стервозне!
Робота добра?..Чую сміх:
“Ну, ці для чого ти учився?”
Дім і сім’я, достатку гріх?..
Для мене час мов зупинився…
Літати – мо́я спеціальність,
та приземлився я давно…
І знову б’є мене реальність,
попе́реду темно-темно…
Яка б реальність не була́,
у сон я знову поринаю:
“Ану ж бо, рибка припливла
і, врешті, я її піймаю?”
Над обрій “молодик” зійшов,,🌛
мелькнув болід…Собі гадаю::
“А може мій?”…І спать пішов –
на ЗАВТРА все ж надію маю!✌️
Хай не у.мене, в друзів хай –
але буде́ обов’язково!
“Ти тільки ВІРУ не втрачай –
і все тоді буде́ чудово!”
Бабинець Ю.Ю.
Автор публікації
Хтось злий на мене все забрав
(хіба життя ще взя́ти?)...
Нато́мість Бог у дар послав
уміння римувати!
От і пишу я все підряд,
у око що упа́де -
і жарт, і лірика у ряд...
Читайте - це про ме́не!
Титул: Яскравий коментатор
Титул: Небайдужий читач
2 коментарі “Побажання”
Поетично, щиро, сповідально. Вражений
Дякую!