Расстворится на день бы за облаком , Невесомым бы стать в тишине , Как же хочется скрыться от морока , И пускай спрячет небо во тьме . Расстворится бы в солнечном зайчике , И прозрачным стать в капле воды, Слиться цветом в стеклянном стаканчике , Или в лучиках полной луны. […]
Daily Archives: 30.07.2021
11 posts
Я снів дивитись не люблю́, бо всі вони одноманітні – у них є бачу путь свою́, що закінчилася у квітні, Де все буяло і цвіло, де бу́ли плани грандіозні… Де все поділось-загуло́? Життя…Яке ж воно стервозне! Робота добра?..Чую сміх: “Ну, ці для чого ти учився?” Дім і сім’я, достатку гріх?.. […]
Замріяно і тихо. Звечоріло. Туманом потягнуло від ріки. У небі янгол розправляє крила І струшує розжарені зірки. Рожеву стрічку вплів у трави обрій, Кудлаті сни торкаються води, І добре так, мій Господи, так добре, Що далі і не хочеться іти.
Вітер майже стих, І бурі вже нема, Я, повір, не з тих, Хто говорив дарма. Я , повір, не з тих, До кого звикла ти, В очі подивись, Погляд може все розповісти. Андрій Томенко
В голове моей сумасшедшие идеи, Уже давно у ней не спит, кишит вулкан, Все мысли всегда сердце нежно греют, Их чужому знаю точно не отдам . Порхают краски в каждый день недели, Вовсю горит желание моё, Сделать то, что кажется не смелым, Пустить бы творчество за неба горизонт. […]
Голиаф расстерялся -Давид не поверг Его карой своей. Милосеридия меч опустил А не пращу взметнул. Пусть Фемида спела Но весы кто-то сверху качнул, Потому что прощение Злости важней…….. © Татьяна Юхимчук
Край – загонутий в зиму, Солнце – не більш ніж ліхтар. Я в полон крижаний порину, Загорнувшись у теплий шарф. Крига з неба летить і сльозами стікає на чобіт. Під світом ліхтарів сніг дзвенить, І над містом розлився спокій… Людмила Ветлянчук
Королева снежная ты така нежная, Под твоими пальцами тает хрупкий лед. Королева снежная не беги поспешно так, А она взяла и скрылась вдруг за поворот. От нее отстался лишь мороз по коже, На тебя похожую встречу где-то может. Дмитрий Михалик
Сонячним погожим видавався день, У кульбабках жовтих бджілонька бриніла, Малий соловейко теж співав пісень, Разом з ним співати і мені хотілось. Повівав легенький теплий вітерець, Він хотів берізці розчесати косу, Побіг до ставочка лісом навпростець, Де з листків вербички струшували росу. Розкуйовдив зачіски цей пустун і їм, Потім перепрошував й […]
Челлена Шапка (розв’язка. Попередня частина тут https://premiya.vidatiknigu.com.ua/yury-babinets/ervona-shapochka-na-suchasnyj-lad/ ) А дале, ги в калейдоскопі: “Ты што, бабульо, майже’сь бетежна́*? Чи доктор быв у тя из стетоско́пом? А я ти пирожочків принесла́…” “Вида́в, уже ми ско́ро умирали – у снови ВТА прихо́дила ‘ д мині… Я дуже хочу, внучко, тя вбыйня́ти, щи […]
Кіт Мурко – мишей гроза, Тільки зайде – їх нема. А за рогом слушно каже: Ми же з вами друзі майже, Щоб солідний вигляд мати, Треба вас мені лякати. Тож біжіть, як «розізлюся» Потім сиром розплачуся! Максим Тимощук