Ми не встигли. Посварилися вітер із лісом, небо хмари до ставу притисло і посипались краплі достиглі прямовисно. Ми сховали між вербовими косами пісню, бо у грудях їй було затісно. Блискавицями небо палало понад містом. А гітара – “Я ніколи тебе не забуду, я ніколи тебе не побачу”… Залишилась нездійсненим чудом […]
Daily Archives: 29.08.2018
Живеш серед вовків – то вий по-вовчому… Я чую цю пораду і промовчую. Бо між вовками мало вити голосно, ще ікла шкірити і груди -колесом! І слід у слід за тим, хто йде попереду, по лезу долі, як по краю берега. Не повернути на бігу, не схибити. На полотні морозу […]
Ображеним псом ліве колесо скиглить, кобилка, відчувши батіг, стрепенулась. Та грози травневі давно проминули і осінь льодком при дорозі застигла. В селянських очах – незворушне терпіння і лагідний блиск стограмової втіхи… Розтанули прикрощі, згинуло лихо, над обрієм – до безтурботності тихо. Десятками літ між кобилячих стегон, як жорнами, перетиралася доля. […]
Віщунки хвилі відзвуками раю Нашіптують пророцтва гостям скель. А я на арфі райдуг оди граю І зброджую у піні темний ель. Несеться легковійним хмелем пісня, У засвіти заманює фрегат. Я снюсь вам, друже! Не згадаєш після. Де ваша дисципліна, віра, гарт? Тримай штурвал, вже близько гострі скелі! Готує […]
А, хочеш, як поезію, мазками Картину на збентеженій воді? Нехай і кине хтось у неї камінь, Потоне він, як решта. О, тоді На брижах тих сяйнуть права на мене, Розпуститься каштановий сатин Ошатного волосся на рамена Твої, немов казковий серпантин. Танцюючи сузір’ями додолу У фарбах попливе єство – це ж […]