У міському парку, поблизу невеличкого блакитного озера, де вода була чиста мов сльоза, росла розкішна червона троянда. Кожного ранку вона любила милуватися своїм зображенням і вважала, що кращої від неї годі й шукати. Вітер пестив її пелюстки, а ранішня роса змивала з неї пил і втому. – Яка ж […]
Monthly Archives: Серпень 2018
1188 posts
Догорає тепле літо, Мов закінчується рік, Не тією все ж порою Ми закінчуємо лік … Дням спокійним, дням зачаття, Дням цвітіння і дарів, Все ж останню трудам риску Оцей літній день підвів. Цілий рік дарів чекали, Посадивши, – берегли, Щодень кланялись, плекали Й чогось таки досягли … День, – по […]
Осінній ліс… Забрав тепло – дощі приніс. І листя фарб різноманітних, десь взялось стільки непомітно. Приємна тиша навкруги, лиш голос подають круки. Та вже не жваво, рідко, мляво, здається, вже не так цікаво. Впав з дуба золотий листок… стрибає жаба, плиг та скок і білка скаче між гілок. Зелене, золоте, […]
Мов папороть тоненька, проростаю У серця твого дивовижний світ. Я кожною клітинкою кохаю І відчуваю свій весняний цвіт. Коли душа, затихла від морозу, Зустріне промінь блиском на щоках, Ти не лякайся – то блищать не сльози, То вранішня роса на пелюстках Мене тримаєш ніжно, мов стеблину, Цілунком надаєш життєвих сил. […]
У ній було, щось добре і лихе, Переплетіння зла і ніжність слова. У ній було, щось істинно живе, Якась таємна сила невагома. Світились очі повні доброти, А усмішка лукава і лиха. До неї не зверталися на «ти», Щоб вберегти її від злості і гріха. Томатний сік любила до нестями, […]
Я стихи не писала, не клеила, Словно бисер вплетала слова. В этих рифмах я сердцем лилеяла Слово каждое, словно дитя. Ведь в словах этих чувства огромные. Как словами о них мне сказать? Среди туч извивающей молнией, Каплей дождика гром передать. Слово может убить или вылечить, Словом можно простить и понять, […]
У вібруючі струни вивільнює ніжність пружини. На храмину кохання обернена скромна каплиця: Мармурова підлога, вівтар, інфернальна криниця. Він обожненням вріс в несвідоме чужої дружини. Мозаїчним портретом лягає римована смальта. Синкопують чуття, триголосна малюється фуга: Не коханець, не ворог і навіть не схожий на друга. Він – стрибок у безодню, […]
Я зайду в твою осінь агатовим бабиним літом, Поки ліс твій самотньо не вихолов і не пожовк. Ти зустрінеш мене листопадом неписаних літер, Огорнешся у сяєво тепле, ніжніше за шовк. Дочекайся, прошу, наші долі – нещадні маруди, Навісне́ хмаровиння заломить в заграві ману: Ти поринеш у неї, торкаючи сонячні […]
Безхатько маг шукає прихистку Від світу злого і холодного, Його дива – дешевий дріб’язок І на душі уже не сонячно. Безхатько маг шукає погляду, Своїх шукає між обличчями, Та заблукав поміж чужинцями На мокрих і холодних вулицях.
Коли сумуєш, просто напиши! Старокитайські п’ятистопні ши, Французькі альба чи японські танка… Це виклик мій, салонна забаганка. Пограємо з тобою в буриме?! Слова зітчемо в’яззю макраме У техніці плетіння кавандолі, Де кожен вузлик мов цілунок долі. Якщо не хочеш дотиком пера, Тоді на схилах сивого Дніпра Кристалами ранкового серпанка, Чи […]
Про жінку написано в безлічі хронік: Іпатія я, вчений-неоплатонік, Катована натовпом в центрі агори, Як відьма в намисті з корінь мандрагори. Від мене спокуса прийшла до Адама, Дзеркалять мій лик вітражі Нотр Дама. Мов сарна смиренна, відверта сирена, Тірольська Марго і троянська Єлена. Не раз продавала себе й дарувала, Пила […]
Авторська пісня Сніжинки тануть на долоні, І наш вишневий сад посИвів, Лоскоче вітер твої скроні, Розтали спогади про Київ! Ми зустрічаєм білий ранок За столиком на тротуарі, Мигтять обличчя парижанок, Милую очі ніжно-карі… Парує кава, музиканти, З вікна театру визирають, І мармурові два атланти Будинок моди підпирають! І я дивлюсь […]
А ти сидиш за кавою сумна, Розмиті краплями дощу вогні червоні – І в цьому, певно, є моя вина, Хоча з тобою ми і незнайомі… І я би цілував твоє чоло, І пив очей твоїх солодкі вина! Хоча тебе на світі й не було, Ти — маслом писана художником картина!
А він прийде зі щедрим перевеслом, Немов на сповідь, сяде за столом Й оте прозріння, взявши наче весла, Стежки крізь серце вимостить селом. Запалить світло щиро у долонях І озирнеться з Гострої скали, Жіночу долю, схожу так на сонях, Відлунням стріч зігріє межи злив. Тоді зачне із юності […]
Наш поверхневий погляд на обличчя Приносить, друзі, наслідок сумний, Краса від Бога – дуже таємнича, І загадковість притаманна їй. Вона гріховну пристрасть не плекає І потяг не пробуджує в думках, Краса крізь сірі хмари пробиває І квітом розкривається в бруньках… Краса – це спів молитви проти ночі, Духмяна свічка в […]
Літо, зачекай, Не біжи за край, Не ховайся поміж верболозом Ще одна доба Й осені пора Заснує туманом твої грози. Сонячне тепло Вітром розмело Тихими дощами позмивало… Літо, зачекай Не тікай за край, Мало мені було тебе, мало.
Холодні сльози обпікають щоки, Ще вчора ти сміявся із сліз моїх, Та прийде час, ти будеш одиноким, І хтось сміятиметься із сліз твоїх. Не буду за тобою сумувати, Й ночами сльози проливати І об подушку теплу витирати Пустими мріями усе це заїдати. Я виросла уже із цього віку, я не […]
Ми не вправі нікого судити, Ми не вправі ділити людей. Кожен з нас народився щоб жити, Й розуміти всю сутність речей. Хто сьогодні багатий чи бідний, В кого склалася доля яка? Хтось насправді достойний та гідний, Хтось не вартий в душі й п’ятака. Кожен з нас є,по-перше, людина, […]