Діва стара, запізніла, розгублена осінь сум розтуманила свій по садах і городах, золото взяли вітри, за негодами врода, краплями змита, струмками стекла при дорозі. Юнка оголена – яблунька простоволоса, плаття багряним шиттям   шелестить під ногами. Тільки на самім вершку золотавіє досі, вітром овіяний, мріє листок нездоланний. Марить далеким – весна, […]

Виявляється, що я утаємничено у буденностях щодня чекаю вечора. І не розгадаю – звідки він спливе щодня в чорнобілий світ рутинного і звичного. Позкидає маски, позмиває вдаване, витре білозубу цвіль нещирих усмішок. Замість них обличчя розфарбує старанно і в очах запалить мерехтливу гру свічок. Барвами мінливими вогнів неонових висвітить хитку […]