Життя як кава, кава як життя Є насолода там і гіркота. П’янить, вабить і зігріває Аромат такий, що розум аж втрачаєш. Що тільки не знаходимо У філіжанці запашної кави? В житті так само гірко, солодко І де коли аж сильно п’яно.
Monthly Archives: Травень 2019
94 posts
Кто скрывался от девиц, не запоминая лиц, но, а если вспоминал, то он сразу исчезал? Был неуловимым Джо, он скрывался как в кино. но не ищут там и тут, сам появится он вдруг. Если побежать за Джо, то не каждому везло, если за ним не бежать, он появится […]
Не гола, не вбрана, не пані, не панна, на пляж – засмагати, в метро побиратись, куди тепер звідси панянка піде? Лиш смузі зелене у склянці доп’є. Чи то вбрання дороге, що подерте аж таке, як ведмедиця ганяла, може то вона порвала? Або бігали собаки, чи вчепилися тут раки, прибирала […]
Конику сіренький, повези туди, де шумлять тополі і біжать річки, де цвіте калина і росте верба, і дуби кремезні з часів козацтва. Для козака вірний друг і захисник, для гуцула – поміч, у гори – візник, хоч уже не оре, але механізм має кінські сили, металевий хвіст. Возить […]
Небеса бывают бесконечны и реет парусник вдали, и потянулись вереницей тучи, будто большие корабли. Это они вслед за волною всё так же уходили вдаль, не забирай их, парусник, с собою, а только уноси печаль. Вдаль уноси с собою тучи, будто большие корабли, а может где-то в мире лучше? […]
Квітневе довкілля – небесне дозвілля, і хмари у небі пливуть, чи довго їм плисти, а може присісти тополям на плечі і в путь? Куди б не доплисти, та білим намистом у парку дерева цвітуть, препишнії точки, біленькі дзвіночки, дерева-букетики ждуть. Куди їм літати з небесної хати, шукати високі […]
“Яких видовищ для народу – подумав німф – в таку погоду тепер народу влаштувати, щоби було що оглядати?” Згадав: в далечині далекій, де з півночі летять лелеки й тюльпани рано навесні, прибути звідти слід весні. А із весною не щораз з’явиться знову до всіх нас Медеї краю нереїд, […]
Квітують Бровари, земля розквітне яскравим цвітом із пилком, жовтий і білий – така дійсність, в ній зацвітуть усі разом. Жовта форзиція неначе сонце і вишень білий пишний цвіт, так нетривало, стануть інші, краси по собі залишають слід. Лиш раз у році розквітає біла і сонячна краса, із вітром […]
Вода зеркалит купола и оттеняет небеса лазурны, в сухом рогозе – берега, цвет светло-глинистый и чудный. Полоски белые берёз чертили линии под небесами, зеркалье плавное, но здесь бывает с чуть заметными волнами. Не видно волн, только рябит изображение зеркалья и отражались купола, а также роща с берегами. […]
..вже майже дочекалися літа.. ..позаду свята та різні дива.. ..і перемоги..і зради..поразки.. ..і час летить..і життя трива.. ..і сум на серці..і душу нудить.. ..і так втомили зливи й дощі.. ..а все ж життя..як не є..триває.. ..чи то під сонцем..чи то уночі.. ..думки..тривоги ніяк не покинуть.. ..душа за наших біллю болить.. […]
(Політична гумореска) «Гарант» Вова наший президент, такий симпатичний! Він тепер не клоун вже, а гарант столичний Взяв у руки булаву, й ну по головешках! Всі ховайте компромат, по своїх тих флешах Зашуміли депутати, наче таракани Всі до біса полетять, сердечні їх плани Розженуть верховну раду, де […]
(Соціальна гумореска) «Бізнесмен Микола» Мав Микола п’ять корів, ще й рижу теличку Плямка в неї на спині біла, не невеличка Ну Микола бізнесмен! Казали сусіди І у нього за спиною тнуть свої флюїди Та Микола з бізнесу, мав всього лиш грижу Та любив більш за життя, теличку […]
(Соціальна гумореска) «Панські забаганки» Совав дівку по кущах, парубок Іванко Мав собі таку щораз, панську забаганку Мати плакала, просила, доню схаменися! Бійся Бога і людей, за розум візьмися Та Іванко цілував, дівчину Марусю І на вушко так шептав, на тобі в женюся Принесла у пелені, […]
Серебром блестела вода и по кругу ещё остались волны, стремились к берегу, но вот комок пушистый вдруг ветер оторвал, на землю пухом светлым и со стеблём упал. Собрать возможно много, подушки набивать, а ветер станет в воду бросать и рассевать, качать рогоз по ветру и шелестеть в тиши, звучало […]
Вечірнє сонечко сідає і починає розсипати сни, світу Едем уже вмикає, чат, де імпреза прозвучить. На рандеву хто поспішає із сонечком, де горизонт, та ось воно уже зникає і пізній вечір за вікном. Чорні мережива розвісить гілок, де лист складе узор, та захитає листя вітер, йому змінитись час […]
Квітує квітень осяйний, дерева як букети – в стрій, понад дорогами ростуть, красою білою цвітуть. Рясні дрібненькі пелюстки, зелені точені листки, почали вишні, алича цвіте, медовий запах додає. Легенький вітер слав привіт, хитав повільно білий цвіт і де-не-де злітали пелюстки, іще не час для зникнення краси. Краса […]
Кто тут прыгнул из коробки? Был он прытким и не робким, это наш бывал щенок, прыг с коробки он и скок. С Днём рождения поздравил, себя, любимого, представил, теперь быстренько корми и на тявканье, кот, жди. Кот, конечно, ожидал, поздравлений будет вал, прибежал у нему щенок, к котику […]
Темніло небо над лісочком і плащ Нефели світ укрив, і блиснуло удалині зненацька, чи це Зевес розгніватись хотів? Але то не Зевеса воля, чия ж то була таїна? Враз блиснуло біля ставочка, там була дівчинка мала. Та для використання сили божественної є контроль, хто застосовує невміло? Далеко блискавка, […]