Гарячий диск пірнув за видноколо, Земля в полоні зоряних прикрас… Чарівні, гарні очі лиш у того, Хто з ніжністю подивиться на вас! Але не сійте свою ніжність так нестримно, А накопичуйте в серцях, мов благодать, Щоб в той єдиний час, коли потрібно, Єдиній в світі всю її віддать!
Daily Archives: 04.08.2019
11 posts
Ти плачеш над тілом, людино, Яке покидає душа! Щебечуть гаї солов’їно, Та серце воно не втіша!.. Навіщо так дорого платиш, Рятуючи тлінную плоть, Чому над душею не плачеш, Яку покидає Господь?
Нагороджені владою і прокляті людьми В лампасах українські генерали! Безцінними дитячими слізьми Напоєні всі ваші капітали! Я бачив тих дітей, що втратили татів, На реабілітації в Карпатах, Я б сам, на їхнім місці, жити не хотів, Ні в Україні, ані в Штатах! Ніде на світі цім, хіба що у Раю! Подалі від […]
Кричать лелеки на околиці села, Прийшла в Васловівці непрохана біда! То не татари Церкву обступають – Свої іуди браму виважають! Плюндрують тіло Матері розкрите Розкольники – антихристові діти!Обабіч храму вірний люд страждає, – Анафема! Анафема! – лунає, З могил батьківських голоси неначе, І Божа Матір на Іконі плаче!
Ми бачимо людей за себе гірших, І судим поза очі залюбки! Ми невмолимі по відношенню до інших – І так поблажливі до себе, навпаки! Як тихий вітер обціловує дерева, Так Божий Дух торкається душі!.. Не зневажайте один одного, не треба! Наше життя щохвилі на межі!
Світ все гучніше нині констатує Нам про відсутність честі і цноти! Відкрите зло суспільство менш дратує, Ніж безкорисний прояв доброти! І напускні на камеру гримаси, І хижий блиск за тюнінгом в очах, – Повія, що чергує біля траси, Так не здивує, як по вулиці монах!
Я б декому відверто зауважив, Та чи словами їх переконаєш, – Не страшно те, що хтось тебе зневажив, А страшно те, що ти це пам’ятаєш!
Як таємничо плещуть озера восени! Встає над вербами задумливо світання… Ніколи так не брешуть, як під час війни, До виборів, і після полювання!
Усе іде, але не все минає Над берегами Вічної ріки… Л.Костенко Усе пройшло, але не все минулось: Мій попіл впав на землю навесні – І я гілками в небо потягнулась, Щоб бачить сни – веселі і сумні. Ділюсь… Дроблюсь… Корінням проростаю І соки п’ю із матінки-землі. Та не рипить мені […]
У саван тиші дивно загорнуся, В кадило серця ладан покладу, І, як в дитинстві, щиро помолюся, І до Розп’яття гірко припаду!..
Гріхи таїтися від нас мають властивість, І серед них — про себе недбайливість! Якщо про зовнішній свій образ ти не дбаєш, І, ніж могла би бути, гірше виглядаєш — Це смертний гріх і д’явольське розтління! Бог — це краса! І зовнє зубожіння Ну аж ніяк Йому не притаманне — Його […]