Це наче чари ворожбита, Чи голос янгола згори, Оця пронизлива сюїта, Печаль забутої пори. В ній із безмежністю розмови, Тендітні грації сліди, Бо що сказать не може слово, То зможе музика завжди.
Daily Archives: 11.04.2020
45 posts
Куди не кинь – довкруж самі страждальці, в думках на місяць виє темнота. На слово «треба» дивимось крізь пальці, а слово «хочу» – вище за Христа. Де варто битись – там гниє покора, де треба йти – там лінощів диктат. Століття неприродного відбору дало, нарешті, прикрий результат. мал. Петра […]
Так набридли ці межі й кордони! В них затиснуті наші думки. Щоб розширити діапазони, можуть часом пройти і роки. Позбираю від мрій я уламки, тут пориви забуті одні. Нас навчили вкладатися в рамки, а як вийти за них – на жаль, ні. Не терпи! Не мирись! Не здавайся! – Таким […]
Від любові до ненависті кроків небагато. Це на 100% правда, змушена сказати. Від любові до ненависті усього два кроки. Щиро вдячна тобі, доле, за такі уроки. Зараз я ненавиджу, а тоді любила. «Залишися ще на хвильку», – подумки просила. Зараз переховуюсь, тоді довіряла. «Подивися мені в очі», – подумки благала. […]
Смиренно мысли я несу на плаху. Они преступны в большинстве своем. Вердикт суда един- измена страху, Решение – идти иным путем. Мой приговор урок для тех немногих, Кто был с собою честен до конца, Не оббивал весь час судьбы пороги, Меняя смысл на маски без лица. Спешите очередь […]
Диктатор Нащо мордуєш так народ, Невже іще ти не напився? Пройшли ми тисячі негод, Щоб ти тапер ось так казився? Думки, думки і все слова, Пусті порожні обіцянки. Країна каже : « Я жива, Та стала в ролі тої бранки». Квітками вислали ми шлях Й могилами будуєм долю, Колись […]
А теплий літній вітерець Літав, літав та й притомився, Пустився бігти навпростець Та заблукав, з дороги збився. Повис у вільхи на гіллі, В кущі заплутався глодовім І ноги поколов свої, Їх мив холодною водою. Та навіть сили вже не мав, Щоби із хвилями погратись, Їх тихо-тихо попрохав: -Ой, не чіпайте, […]
В гості прийшла Маруся. В кріслі дріма кум Яким: У шапці,валянках,кожусі Ще й зброя поряд з ним… -Захворіли чи турботи (Щось ніяк не доберу)? -Та ні.То я,кумо,роботу Ще й ДОДОМУ беру!..
маленька хатка вдалині від шуму міста, рясний садок, кудлате цуценя, в колисці тихо мружить очі немовля, моє життя наповнюється змістом. лелеки звили на даху гніздо, сім’я радіє, серденько співає, там матір донці коси заплітає, це все моє, люблю все щиросердо. міцна сім’я, щасливі щирі діти, у хаті тиша, й спокій […]