Всі ниточки зустрічей, щирих розмов В правиці Всевишній зігріті невидимо. Від серця до серця сплітаюся знов Стежками життєвими, щастям і бідами З душею, що слово відчула живе, Що вірить в добро, і що світлом орошена… І бачу – вона диво-дивне, нове, Дарує пустелі моїй припорошеній. Вплітаюсь в життя поміж нитки […]
Daily Archives: 23.04.2020
33 posts
Зайшов раз до радиста-друга (Дивлюсь:чогось не вистачає?): -А де ж це твій…ПАПУГА?.. -Продав(давно його немає)… Але клітка…не пуста (Лиш поглянь,що маю);- Думаю,що неспроста… Дятла(!)там тримаю!.. -Завів краще б молодицю, Ніж ТАКЕ творити: Мабуть,хочеш оцю птицю Навчить говорити? -Та ні.Це-занадто дуже (Налив Клим слив’янку)! Ну,щоб умів він,друже… Вистукувать”морзянку”!
Давай вийдемо в нуль, знову на старт В середині кров бурлить, в очах – азарт. Нарешті будемо жити в кайф, для себе Цієї ночі дотики будуть лиш для тебе. І ми з тобою вічність, ми – безкінечні Дві паралелі, галактики доісторичні. Хочу з тобою через день і сьогодні, Через місяць […]
-Скажіть,куме,ви малому (Бо йому ТАК не мине!);- Хай він вдома й біля дому Не передражнює(!)мене!.. -Ану,миттю перестав… Кобилою(!)ржати(!)… Й годі(Я кому сказав!) Мавпу(!)зображати!..
Раз до попа зайшла Баба Катерина І дарунків нанесла Преповну корзину: -Є вино і солі пачка (Стара проказала), Є і гуска,є і качка, І гарний шмат сала. Ось-пиво,ось-повидло… На істинну настав путь, Бо до біса остогидло… Попрошайкой(!)буть!!! В основному люди в нас Все таки хороші (Помагають всякий […]
Глава 7 “Інформація” Від самого готелю і до Львова ми їхали майже не розмовляючи. Лише Вітя, намагаючись привернути мою увагу. – Щось в мене голова болить. – жалівся він, – І очі печуть. Я вже збиралася йому відповісти, різко відповісти, щоб він більше ніколи не підіймав тему сьогоднішньої ночі. Вже підібрала слова, […]
-Гуляка(пролунав бас По салону молодиці)!!! Ти не минаєш,ловелас, Жоднісінької спідниці. -Шановна,мене чуєте (Сказала одна дама): Ви нотації декламуєте Чи чоловіка реклама?
Коли день сповільнює ходу, Вечір в осередок ночі лине, Ти про мене пригадай прошу, Ти згадай як моє серце гине. Не судилось бути нам разом- Стежки, кілометри, роздоріжжя… Не підняти келихи з вином, Вранці не пройтись зеленим збіжжям. Коли дощ осінній за вікном І ламає вітер верховіття, Коли змовились весна […]
З промінчиком хмаринка гралась, За обрій сонечко ховалось. І в подорож зібрався вечір, Він тайстру вклав собі на плечі. В тій тайстрі пригоршня казок, Щоб вгамувати діточок, В кишенях жменька пісеньок І м’ятний запах подушок. Дрімота зілля-сон зварила. Невпинно гасне велич дня, Ніч в гості втому запросила, Та як, не […]
Нам НЕ делить с тобой года И вместе НЕ трезветь с похмелья, НЕ ездить в отпуск иногда, НЕ спорить про роман Коэльо. НЕ дегустировать вино, Смеясь задорно над названьем И НЕ сбегать от всех в кино, НЕ проникать в миры сознанья. Нам кофе НЕ варить с утра, НЕ торопить друг […]
Ты будешь меня вспоминать, Как лучшую из набора… Когда блюз осенний опять, Напомнит пейзаж разговоров. Ты будешь меня вспоминать, Как нежность, что жаждет свободы, Как ту, что законы все вспять, Как золото высшей пробы. Ты будешь меня вспоминать, Как соль и горечь текилы, В объятьях чужих утопать… Но все они […]
Запряжу я коники воронії, Роки доганятиму молодії, Через ліс і полечко ними мчала, Але свою молодість не догнала. Лише птахом-спомином озоветься Та пора веселая в моїм серці. Уже засріблилася руса коса, Ой, не поскупилася щедра осінь. Виросла онученька гарна й гожа, На свою бабусеньку дуже схожа. Пов”яжу з любов”ю їй […]
Однажды ты и сам поймешь: Я не твоя – не для тебя… От этих слов по коже дрожь, Боязнь гореть, огнем слепя. Ты видишь в небе темноту- Я звезд мерцанье, высоту. Душой свободна – ты дрожишь. Я зонт открою, в дождь – бежишь. Рассвет забрезжит – новый день! Ворчишь, нахмурившись, […]
Остановилось время не на шутку, Земля притормозила свой разбег. Нас память возвращает на минутку Туда, куда возврата больше нет. Застыли фотографии в альбоме, Мелькают жизни кадры в унисон: А вот мы с папой снова на перроне, Очередной военный гарнизон. Стоп-музыка! Последний школьный вальс, Глаза искрятся, и весь мир в руках. […]
Данило з полів Єлисейських “Пежо”раз гнав на Україну… Його французький поліцейський Пригальмував у ту хвилину… Він таку промовив фразу (Певно,що від перепою): -Ще не бачив я ні разу, Кермували…щоби двоє? Відчинив Данько кабіну І щосили став кричать: -Як посміли ви машину Із-за цього…окружать?!.