У душі якийсь дивний смуток У душі якийсь дивний смуток, Заблукала у нетрях зима. Ніби завжди є поруч люди, А насправді, ти зовсім сама. Часом хочеться вголос ридати, Щоб здригнулися небеса. Часом хочеться закричати: “Схаменися, ти ще жива !” І чого тобі, серденько, треба ? Ну […]
Daily Archives: 22.06.2020
11 posts
Мара чи сон ? Мара чи сон ? Сама не знаю. Солодкий спомин чи гіркий… Шепоче серденько «кохаю»… А він не мій, не мій, не мій … Вночі приходить серед тиші Питає знов мене саму: «Чому тремтиш, якщо залишив ? Чому, чому, чому ?» Замиготіло, затремтіло Осіннім листям на […]
Котик йшов до магазину Купувать собі хлібину, Ну а там мишуська біла Майже все уже скупила. Залишились кавуни, Й нащо котику вони?
«Чи досягну корінням королівства В якому народилася вода і достигає?» (Федеріко Ґарсіа Лорка) Я літаю між краплями Дощу нескінченного, Що почався відколи Небо зазирнуло в свічадо Моря синього і глибокого Як журба самотності. Годі пірнати У […]
Опечатані входи, Опломбовані двері, Ні щілин, ані тріщин, Скоро дихати годі. І закладені вуха. Чи то шурхіт? Чи крики? За вікном завірюха, Все безлике, безлике. І стіни ще чотири, Не завалиться стеля. Чи звичайна квартира? Чи стандартна пустеля? Де всі меридіани? Де написані плани? Рік минає за роком І сповільнюють […]
Зробити крок, єдиний крок Здається відстанню руки, То тільки крок – сягнеш зірок, Летять роки, летять віки. Єдиний крок – за ним стіна Хоча зі скла, але міцна, Єдиний крок – за ним імла, Нема тепла, нема тепла. За крок мета, дзвенить метал, Візьми, здійми. Нема зими. Та ряд дзеркал, […]
На завод металургійний З легким сумом, вставши вранці, Йшла ватага чоловіча До станків своїх, до праці. В ній хлопчина – Добрийнастрій Всіх вітає, кого баче. До одного, шанобливо, Каже: “Будь здоров, земляче” “Да какой тебе земляче? Я приехал из Ростова. Говорил тебе об этом. Так здороваешся снова?” “Якби з Місяця […]
Пливуть, пливуть кораблики-хмарки, А вітер надимає їм вітрила. І наші пролітають так роки, А ми з тобою ніьи і не жили. Бо не сказали ще про головне, Не доспівали про кохання пісню. У світ бажань поклч скоріш мене, Хоч стрілися чомусь ми надто пізно. Прошу: мене ти в щасті утопи […]
Як жаль, що я в безпам’ятті від вас, Не випив час, щоб загубити пам’ять, Що закрутив, дарма, в самотній вальс, Забувши те, що спогади лукавлять; Ведуть вони в безумство сновидінь, Де сам на сам ведеш свої розмови, А ти стоїш над ложем сну, мов тінь, Яку ніяк на смерть не […]
Я знаю, що ти не порушив закону. Тобою я марю щоночі. Безсонно. Я волею марю і в мареннях то́ну. Повір, не забуду побачень таємних У мареннях цих, а не в стінах тюремних, І тих звинувачень жахливих. Нікчемних. Я також не вільна. Закута довічно В кайдани безсонь. Я не сплю. Це […]
В окошках луж блестит луна – Как ожерелье для дождя. Я наблюдаю, как она, За тем, как ты живёшь одна: Включаешь свет, когда темно – Тебе не страшно, нет, И гасишь, расплескав вино, Умыв от слёз рассвет. Как варишь кофе по утрам. И ставишь чашки – две… Вдвоем не просыпаться […]