. . ЦІ ДИВОВИЖНІ КВІТИ – РОТИКИ САДОВІ – ТАКІ ПРИВАБЛИВІ І НІЖНІ… . .Різнобарв’ям усіх кольорів веселки приваблювали – чарували зір перехожих заквітчані клумби у самісінькому центрі наших КЕЛЬМЕНЦІВ. Кожного сезону тут висаджували, висівали, доглядали, поливали, прополювали найкращі квіти різних сортів і видів. Цю дивовижну красу творили працьовиті руки […]
Monthly Archives: Червень 2020
Ох, як несправедливо влаштовано цей світ, У нім літає миша, і не літає кіт! Але коти із небом насправді не чужі, Тож, лізуть на дерева, бо льотчики в душі.
Якщо іти вперед й вперед Нові шляхи собі шукати, Зустрінем прірви й рівчаки, Що треба якось подолати. Ось хтось знайшов місток-колоду, Той шанс безодню перейти, Один з мільйона – гідний спроби- Не побоявся висоти. Ось він відкинув забобони, Хоч піт стікає по чолі, Перед очима лиш колода, В уяві лежить […]
Кульбабка жовта – сонечко маленьке, Немов курчатко заховалось у траві, Яке не слухало своєї квочки-неньки І загубилося в зеленій мураві. Згодом кульбаба стала біла-біла, Пухом засипала довкола геть усе. Найкращі сподівання та надії З собою тепле літечко несе. Наше життя так стрімко пролітає, Посивієм – незчуємось коли. Але чи всі […]
. . ЖИВУ Я І ДУМАЮ СОБІ… . .Живу я і думаю, що буде далі, . .Життя іде, минає, сповнене надій. . .Так хочеться, аби не було печалі, . .А більше світлих, життєрадісних подій. . .Мені хочеться дивитись, як світає, . .Вдихати […]
Усмішка щира і блакитні очі, Роки прожиті додають краси. Приховане, таємне, щось дівоче… Про що душі співають голоси ? Пройшла крізь біль, і муку, і утрату. І віднайшла загублену любов. І долі свій рушник картатий Нитками щастя вишиває знов. Не знаю навіть, що тобі бажати.. Визнання, слави […]
Я не хочу більше бути мужньою. Я не хочу більше бути сильною. Я не хочу бути відважною, Я не хочу бути двожильною. Я втомилася вогнем палати. Я втомилася усіх оберігати. Я втомилась гори підіймати Я втомилась небо на плечах тримати. А я хочу бути коханою. А я […]
У невідомому столітті, Що щойно вийшло із пітьми, Збирав плітки холодний вітер, І щедро сіяв між людьми. Минули дні, гіркі й щасливі, Все до майбутнього звика, Плітки і досі галасливі, А правда знов неговірка.
Когда мне ветер напоет – В дорогу- Возьму с собой амбиции вождя Маршрут не сообщу я даже Богу, И уплыву за тридевять моря. Найду страну, где правда и свобода В умах людей не вызывают дрожь, Где целый год хорошая погода, Раздела нет на быдло и вельмож. Поведаю свою им сказку […]
Будь ласка, українською, панове! Кацапської не розумію я. Бо вчила не язик, а рідну мову, Вона ж моя, до йотоньки моя! Будь ласка, українською, народе, Чи ж варто гнити у душі щодень? Вмирає нація, коли вбивають мову І залишається обгортка з них лишень. Будь ласка, українською…Будь ласка! Чужому вчитись не […]
Світ не стоїть на місці: Ранок, робота, дім. Але кожному дуже хочеться Бути для когось всім! І наодинці вже й кава Буває ніяк не смачна. Краще, коли твою руку Торкається інша рука. Поснідати ти не встигаєш, Летиш, як на крилах, щодня. І день так за днем минає, В рік так […]
Усталый ковбой, отдыхая Любил выпить чёрного чая. Когда предлагали зелёный Твердил, что в него не влюблённый, Не пьёт он его отдыхая.
Я напишу` тобі листа, колись, можливо І ти не знатимеш про це, я так зроблю` Зашию рани в тім листі, на живо Щоб ще хоч раз змогти промовити – люблю! Я напишу` тобі про все, що так болить І відпущу` своє кохання із вітрами Та запалю` вогонь, нехай горить Усе, […]
Привіт, Безсоння! Ти вже тут як тут… А я тебе сьогодні не чекала… Бо, кажуть люди, продуктивний труд – Снодійне гарне. Нині я немало Здолала справ домашніх. Цілий день Робила щось, а менше не ставало. З самого ранку, лиш будильник – «дзень», Бур’ян полола, їсти готувала. Прання і прибирання, Посуд […]
А ми неначе нетутешні. Парадоксальні. Неземні. Стоять замислені черешні в нерукотворній пелені. Якусь мелодію розлито, ще не спотворену людьми, Бо їх нема й немає світу. Є тільки дотики. І ми.