Для голосування необхідно авторизуватись

***

Довгий час вважала, що інтернет – це помийна яма, повна бруду та брехні. Але з часом змінила свою думку: інтернет- сам по собі аморфне поняття чи то явище. Усе залежить від того, з якою метою його використовувати. Тут кожен знаходить те, що шукає.
Ще задовго до ВК та ФБ я “вела” власний блог на сторінках блокнота кольору вечірнього неба: записувала своє бачення світу, цитати великих світу цього, нотувала ідеї та пробувала провести паралель між власним життям та можливостями змінитися, робила перші спроби у написанні віршів. Скажу відверто – виходило не надто вдало. Але з того часу любов до блокнотів прикипіла, мабуть, на все життя.
Часом гортаю власні нотатки і серед безлічі списаних дитячим почерком рядків знаходжу справді цікаві ідеї та думки. Одну з них я записала на полях конспекту з курсу “Людина і суспільство” в далекому 2014 тоді, коли за вікном так пахло весною, а в душі бушував підлітковий інфантилізм. Суть її прозаїчна, як і саме життя, проте її актуальність з часом тільки зростає. Що ж я написала на полях шкільного зошита? –
“Если бы вы знали как плевать на вас окружающим, вы бы перестали беспокоиться о их мнении о вас.”
Через багато миттєвостей мою думку тими ж словами підтвердив один із мільйонів користувачів інтернету.
Ми унікальні. Нас цьому вчать з народження, але якимсь дивним чином усі ми підпорядковуємось неписаним законам життя, головний з яких говорить” Ти унікальний, але лише після мене!” І це не егоїзм. Це природній інстинкт.
Тому інколи, чи то майже завжди слід прислухатися до голосу власного “Я”, а лиш тоді – до шепоту суспільства.
Не ускладнюйте життя, а насалоджуйтесь кожною можливістю.

2

Автор публікації

Офлайн 1 день

Люда Царевна

5
Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 10-10-2020

Думок на тему “***”