Цілунок танцю . Твій танець вИрує Стихія Дощу обійми надсилає Гойдаються спідницей зілля Вогонь їх в серце зазирає . І рухи з присмаком шербету І погляд дотиком шафранним Спостерігають з Мінарету І хвилі поштою. Карданним . Пірнає день відлунням неба В найглибші терену зізнання Чарує спокій. Тінню Феба Чи то […]
Daily Archives: 30.10.2020
22 posts
Хочеш я ліками буду …душеньки Хочеш кольором стану …райдуги Хочеш тривогу зніму …ніжністю Хочеш скалу розіб’ю …спогадів Панацеєю тобі стану, Рани душі вигою Страхи з думок вижену Світлом у темряві вигорю… Сизе&Бордо
Кожен танцює свій танець життя Для кожного танцю свій ритм й час буття.Легка мелодія звучить для танцю а чи тяжка, хто вирішує: доля чи я? Ти вибираєш, вона веде. В усьому на світі гармонія є. Не зупиняйся, танцюй свій танець життя, у кожному русі твоєму краса й почуття. То відзеркалення […]
. . ДИВЛЮСЬ Я НА НЕБО, ТА Й ДУМКУ ГАДАЮ… . .Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю, . .І радість велику на серденьку маю, . .Як ми познайомились літнього ранку, . .Згадалось, й як говорили аж до світанку. . .А потім любо та мило […]
Твої слова, твоє мовчання… Твоя любов за біль сильніша. Ти не такий, ти зовсім інший. Не віриш снам, не пишеш віршів, Не прирікаєш на страждання..
Куди не глянь -“сердиті”гарбузи, Страшних облич на вулицях багато ; На шиї – хрест, в кімнаті образи́, А сам святкуєш сатанинське свято. Що не кажи, а глупота людська́ Не має меж, вона таки вражає; Людина бідна, темна і слабка́, Яка простої істини не знає. Хелло́він – це не свято християн! […]
«Світало» На моїх стінах, про тебе вірші Висять так сумно і одиноко І я не знаю, кому з нас гірше Та все ж здригаюсь, як чую кроки. Уже так скоро, запахне снігом На кухні ж чаєм і мандаринами І я змітатиму сніжинки з вікон І дорожитиму, […]
Искренность Так мало тех, кого мы любим, Так много тех, кому мы лжем. Улыбкой утро не разбудим, Границы режем мы ножом. Так мало настоящей жизни, Так много фальши в суете И фраз лукавых, подлых, мнимых Слова глупы, слова не те. Мы в гонке жизни всё теряем, И молимся не […]
Конфліктність . Конфліктність вона єдина Нестерпна жага. Самотня Свавільна. Гірка. Невпинна Та майже жива. Порожня . Жіноча? Мабуть ін-янська Двигун мовчазний. Вчорашня Майбутня, рухлива, панська За КОНами ж бо – ледаща . Та все те – туга ілюзій Забуте дитя – «Я» – назва Навіщо шляхи дифіузій? Смиренність – жіноча […]
Сплячі листівки . Наразі тиша. Листівки сплячі Під кольоровим конвертом неБА А підсвідоме вас кличе – «зрячі» Усі геноми під знаком Феба . І лише зорі бузком шаріють І лине спокій – смачна спокуса Лише к-роками як свічки мріють Листівки-діти… мов доторк буса… . Наразі всествіт в прошарках ночі Крадеться […]
Усе минає. І любов мине. Пробач за правду: ти мені не рівня… Пробач за те, що я у тебе є, Що разом нам буває так спокійно. За те кохання, що не має меж, За тих людей, що стали поміж нами, Що між собою про одне і те ж Ми різними […]
Зажовтіло, зажовтіло Щось у мене під вікном. Чи кульбабки знов розцвіли? Але ж осінь вже давно. Хризантемки це маленькі Жовтим килимом цвітуть, Усміхаються щоденно Вони сонцю та дощу. Та й морозу не бояться, Кажуть – друзі вони з ним. Теплі дні усе ж їм сняться І не хочуть вони зим. […]
Про біль і хвороби – ні слова! Вже завтра ти будеш здоровим. В душі бережи свою юну і ніжну весну. Ні слова, ні слова про спеку, Хоч жити в ній зовсім не легко. І я тобі знову наснюся, якщо не засну…
( Поезія-апокриф) 1 Слави Господньої лагідний Голос Оживає в серці моєму живому І я бачу, бачу Живого Бога, Живого Господа – Ісуса Христа … СЛАВА ГОСПОДУ! 2 Господні очі – промені Світла Дарують небесну, небесну ласку І промені золота, гарячого срібла […]
Ласкающий взор обжигает молочные ступни И темпераТурой скользит по лопаткам Ламис Мечты диффузор обнажает туники маршрут ки Спадает на плечи… любуешься. Нежный абрИс . Она подобрала полу чуть намокнувшей тКАни И кисть грациозно проникла в морскую волну Она оросила ланиты, уста… стали алы И пояс скользнул покидая хамиса* черту . […]
Клоуны ставят замки в поднебесья А швеи вшивают в пространства иные Те змейКИ, что ЖГУТ полотно лихолесья Да только стежки мёбианства чудные . Качели-пружины толкаются ряДОМ Их мысли кнутом подгоняют. Незрелы На мели машины толкутся парадом А все от того, что не точены стрелы . Вселенная крутит Чудес Ваших поле […]
Замуж хочу! А вот не соответствую Криком кричу в небеса. Помоги! Да уж… Хочу… Только квест не приветствую Легом лежу на разбор. Собери! . Чувствую пластиком детские рученьКИ Ладу дают – что-то цельное. Новь Жизнь – словно ластиком стертые крученьки Младу приют – это новая Кровь . И вот теперь […]
Оголенными нервами режут жгуты Наизнанку истома, тоска. Это ты… Протыкая собою, рапирой, мосты Протекая на пол, кровь из ран. Все порТы . Снова день, ослепленное ложе луной Саркофагами души. Тобою и мной Саркофагами сны. Нам туда… но стеной… Оголяй, раскрывай… между мной и тобой . Консервируя нас в клетки шахматных […]