Сонях небо накинув на плечі – Прохолодою віє з ріки. Намалюй мені летом лелечим У повітрі цілунок легкий, А коли опадатимуть зорі З верховіть вересневих вночі, Не загадуй ні щастя, ні горя, Обійми мене і помовчи.
Monthly Archives: Липень 2021
264 posts
По ком тут колокол звонит? Рассыплет звон по миру вмиг, на шаре далеко летит, а сеть удержит шар тот вмиг. Кто и когда на шаре том решился вдруг построить дом? Хотя там – с башнями дома, но наверху звонят колокола. А если кто-то там гостит, наверх и вниз […]
— Чому на дворі, мамо, стало так темно? — Бо вже заховалося сонце, напевно. — А що, сонце з нами у піжмурки грає? — Воно, як і ми, на ніч спати лягає. — Давай, мамо, сонце в коробці ховати Й коли нам потрібно його діставати. — А сонце не […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/kviten-narodyvsya/ Дива дарує квітень – форзицій жовті квіти і, коли розцвіли, жди сонця і краси. Тут котики пухнасті, хай наворожать щастя і крапельки роси ждуть сонця і краси. Звисає з гілочок намисто з крапельок. та сушиться роса, де сонце і краса. Лишайники на деревах, гілки неначе […]
. . С И Н О В І… . .Високий, славний, та й хоч куди козак, . .Кремезний, мужній і гоноровий, . .Привітний, добрий і виважений – так! . .А співрозмовник який чудовий. . .Білолиций, має очі голубі, . .Густе волосся і […]
И не пишется и не спится Закрываешь глаза Будто снится Околесицей с паранойями Снова в плен захвачена И без боя я! Снова город ночной И прожилки улиц Снова мы с тобой разминулись На моей стороне Пустота и безвременье На твоей, темнота И демоны Победить нам их Не судьба видать, Вечно […]
Устройте праздник для души… Устройте праздник для своей души, она чтоб громко засмеялась; Чтоб вырвалась из суеты глуши, в которой раньше обреталась… Безудержное чтоб веселье смело,что было наносное; Чтоб вырвалась из заточенья и стала бы самой собою… Наоборот,чтоб дала волю тоске…Бокал чтоб пригубила; На раны,что сочатся кровью, бальзам целительный излила… […]
Расстворится на день бы за облаком , Невесомым бы стать в тишине , Как же хочется скрыться от морока , И пускай спрячет небо во тьме . Расстворится бы в солнечном зайчике , И прозрачным стать в капле воды, Слиться цветом в стеклянном стаканчике , Или в лучиках полной луны. […]
Я снів дивитись не люблю́, бо всі вони одноманітні – у них є бачу путь свою́, що закінчилася у квітні, Де все буяло і цвіло, де бу́ли плани грандіозні… Де все поділось-загуло́? Життя…Яке ж воно стервозне! Робота добра?..Чую сміх: “Ну, ці для чого ти учився?” Дім і сім’я, достатку гріх?.. […]
Замріяно і тихо. Звечоріло. Туманом потягнуло від ріки. У небі янгол розправляє крила І струшує розжарені зірки. Рожеву стрічку вплів у трави обрій, Кудлаті сни торкаються води, І добре так, мій Господи, так добре, Що далі і не хочеться іти.
Вітер майже стих, І бурі вже нема, Я, повір, не з тих, Хто говорив дарма. Я , повір, не з тих, До кого звикла ти, В очі подивись, Погляд може все розповісти. Андрій Томенко
В голове моей сумасшедшие идеи, Уже давно у ней не спит, кишит вулкан, Все мысли всегда сердце нежно греют, Их чужому знаю точно не отдам . Порхают краски в каждый день недели, Вовсю горит желание моё, Сделать то, что кажется не смелым, Пустить бы творчество за неба горизонт. […]
Голиаф расстерялся -Давид не поверг Его карой своей. Милосеридия меч опустил А не пращу взметнул. Пусть Фемида спела Но весы кто-то сверху качнул, Потому что прощение Злости важней…….. © Татьяна Юхимчук
Край – загонутий в зиму, Солнце – не більш ніж ліхтар. Я в полон крижаний порину, Загорнувшись у теплий шарф. Крига з неба летить і сльозами стікає на чобіт. Під світом ліхтарів сніг дзвенить, І над містом розлився спокій… Людмила Ветлянчук
Королева снежная ты така нежная, Под твоими пальцами тает хрупкий лед. Королева снежная не беги поспешно так, А она взяла и скрылась вдруг за поворот. От нее отстался лишь мороз по коже, На тебя похожую встречу где-то может. Дмитрий Михалик
Сонячним погожим видавався день, У кульбабках жовтих бджілонька бриніла, Малий соловейко теж співав пісень, Разом з ним співати і мені хотілось. Повівав легенький теплий вітерець, Він хотів берізці розчесати косу, Побіг до ставочка лісом навпростець, Де з листків вербички струшували росу. Розкуйовдив зачіски цей пустун і їм, Потім перепрошував й […]
Челлена Шапка (розв’язка. Попередня частина тут https://premiya.vidatiknigu.com.ua/yury-babinets/ervona-shapochka-na-suchasnyj-lad/ ) А дале, ги в калейдоскопі: “Ты што, бабульо, майже’сь бетежна́*? Чи доктор быв у тя из стетоско́пом? А я ти пирожочків принесла́…” “Вида́в, уже ми ско́ро умирали – у снови ВТА прихо́дила ‘ д мині… Я дуже хочу, внучко, тя вбыйня́ти, щи […]
Кіт Мурко – мишей гроза, Тільки зайде – їх нема. А за рогом слушно каже: Ми же з вами друзі майже, Щоб солідний вигляд мати, Треба вас мені лякати. Тож біжіть, як «розізлюся» Потім сиром розплачуся! Максим Тимощук