“Безглузді строки” Я ніколи не бачив гір, І ніколи не бачив моря. На піску не лишу слідів, Та у цьому не бачу горя. Я мов в’язень, що під дощем, Все виводив безглузді строки. А у вирій немов птахи, Все втікали мої ті роки. І я дихав […]
Загадкове поле до себе манило, Запашними травами голову п’янило, Вигравало сонечко на дрібній росиці, Ти мене за руку вів по вузькій стежинці. Назбираю квіточок повний оберемок, Заплету у косу небесний барвінок, Серед поля обійму високу тополю І у неї попрошу щасливої долі.
Де б ти не був, І де би я не опинилась, Я знаю, ти про мене не забув І, що сьогодні я тобі наснилась. У снах тобі я ніжно шепочу І кличу поглядом кудись іти манливо, А ти не знаєш в сні чи на яву Торкаєшся до губ моїх […]
Золотом, золотом, золотом Листя в траву опада. Та спину ще гріє на сонечку Старезна розлога верба. Дупло величеньке у стовбурі, Кора вже потріскана вся. Узимку знаходять там схованку Синички й дрібна комашня. А сніг задзюрчить лиш струмочками – Зрадіє бабуся-верба Та затріпоче листочками, Вона ще не всохла – жива. 2017 […]
ВОНА Хоч у фаворі — серце в мінорі… Смутку вуаль, чиста печаль… Станом зваблива,та норовлива… Дика, як кішка, іноді (трішки!)… Сплячий вулкан, щастя вулкан… Або рабиня, або богиня… Ким же їй бути?…Хоче почути… Їй підкажи..,Допоможи… Бабинець Ю.Ю.
Чи уві сні, чи наяву З тобою зможу я зустрітись, Зав’яли вже осінні квіти, А я ще мрією живу… Схолов у чашці чай міцний (відчинене вікно зробило свою справу), А ти такий холодний, та не мій… І цукор додаєш у літню каву…
Бабусь…. Я пам’ятаю …. Як ти наполегливо просила пити тепле тільки здоїне козяче молоко. Я тоді не розуміла наскільки воно корисне. Дякую. Я пам’ятаю цукерки сливи і горіхи, що ти приносила нам гостинці в дитинстві. Дякую… Памятаю як колядували ми тобі з дідиком. Я памятаю, як купала ти мене і […]