Все наше життя – то кудись поспішати. То повертатись… …А на схилі літ теж думки про майбутнє. Про завтрашній день.
Daily Archives: 04.08.2021
23 posts
Вірші, вони як діти, Народжуються уночі, У чистих росах миті, І висушені у пері. Вірші, вони як квіти, Обвернуті у пелюстки, Листочками зігріті, У холод зим і у дощі. Вірші, вони як сонце, Кидають промені в віки, І наче, через п’яльце, Розсіюють свої зірки, Вірші, вони із небом, Пливуть у […]
По вулиці кипіли чани, І мотлох.., Я без тями, В Єрусалимі йшла, чекала, Коли Ісуса, буде Брама… Та не відбулось, не здалося, Він всіх пустив, і почалося…, Кожний соб,і рве кусок Царства, Він в стороні, лиш в очах щастя… #ОКСАНА#
Я повертаюсь в безмежну блакить,… Шум вітру мелодію в погляді грає, Я повертаюсь, і серце щемить, Чи є Україна, чи зовсім немає?… Питаюсь у неба, коли у хвилини, Лиш з ним була часом організмом єдиним, У захисті й силі шукала притулку, Тулилась в любові, у відчаях й звуках, У ночі […]
Трави хитають відліку погляд, Небо відкрило хмари за облік, Роки-планети висвічують сонце, Ніби із сита – промінь в віконце. Плинуть у часі вітряні хмари, І розсипаються зоряні чари, У кольорах і зеленім намисті, Лиється з неба погляд ясниці. Чи пам’ятаєш?,-це літо було, Серцем обвіяне жито цвіло, У поцілунках була лише […]
Що таке Єрусалим? Я, для себе, там відкрила,- Тайну таїнств, перед ким Двері райські відчинились. Звідки все святе пішло, Починаючи із тебе… Що життя всім нам дало, І куди веде нас небо… Стільки різних таємниць, У святих пісках сипучих, Що повік не зрозуміть, Тих людей…, і нас, живучих. Там, де […]
Розсіялось сонце,неначе в вогнях горить піч, І в променях своїх, чекає на місячну ніч, Випрошує музику, немов би кохання в гаю, А може хтось каже,таке просте слово “люблю”. А може, чекає, хтось в сонці, яскраву зорю, І день проживає, й щасливу хвилину свою, А може, чарує, десь погляд дівочий у […]
Рукою Творця малюються барви, Зелені луги, живоплинні річки, Кидаються зором квітучості чари, Легенями дихають свіжі ліси. Було …Надбання розрушені, Нажива людської істоти, В природних багатствах, Побачила весь банкомат, Спотворила гір недоторканість,- І дзвінкість джерел – сині води, У чорний туман,- Що кидає й затоплює світ!!!… То ж як, перед Богом?!… […]
Земля хотіла дихати, Та “божий люд” її губив, Чи то в зневірі вірності, Вкладав у неї свій відрив?… Земля із вітром говорила, Несла клекочучи думки, Щоби почула лиш людина, Що далі, пропасть, не пройти… Та люди, очі всі закрили, І уявили, що “БОГИ”, На Землю сила приступила, І показала…ні не […]
Забувши свій дім, забудеш родину, Забудеш село, відтак УКРАЇНУ, Та жити не зможеш, бо завжди тобі, Летіти в очах, будуть журавлі… 21.07.2021
Священний Твір Великого Творця, Земля, блакитне небо,простір часу, І дзвінний спів живого джерельця, Світанок у молочних білих росах. Душа, щемить, ступає босоніж, І омивається у райдужному щасті, Захочеш, зупинися на приліг,- Напише небо, де твій світ у власті… 21.07.2021
А ранок буває натхненним, Щирим, бадьорим, яскравим. Ніби небом, замріяні ночі, Найсмачніша коханого кава… Вже серпень поволі минає, Ти знаєш, як пахне, ця, осінь? Корицею пряною вбрана, Я ловлю це повітря в коси.
Така, як є, Живу, у власті БОГА, Така,як є, Відшукую стежки… Така,як є, Та є сама по собі, І в сутінках думок, Я сутність відкриваю…. Така,як є,- Не прошу вас любити, Я з Богом буду йти, І далі буду жити… Така, як є… 20.07.2021
Стою́ “на бойовому взво́ді”!.. Вна не прийшла…Якый облом!.. Пома́лы пле́нтаюся ‘д до́мі* – фрегат я быв, типирь паро́м… Бабинець Ю.Ю. Словник: * бреду́ додому
Зріє день в полуденні липневім, В променях квітучої краси, Горизонти відкриває чисте небо, І звертає стежку до цілющої води. Наче спраглий мед, знімає втому, Лісове, прозоре джерело, Повертаєшся в думках додому, Де іще живе, твоє святе село. Зріє день, і вечір тихо плине, Розсіває ясні зорі із відра, То хмарини, […]
Піднімає світ безкрилих, Хто із світлом до небес, Надає в дорозі сили, І знімає повінь з меж. З часу стрілки переходять, В нові виміри шляхів, Одіває світло крила, З невідомих берегів. А здається, не летіла, Та людина, що без крил, Народилась нова сила, І піднялась без вітрил… 30.07.2021
Заколосилося у хвилях поле, На перехрестях, розвело стежки, Послало у життя подарки долі, І виставило смуги, мов віжки. Дві смуги із країв далеких,- Розходяться у випадку життя, У білім просторі, летять лелеки, То з темені, шукають вороття… І грають хвилі світлом щастя, Лікує доля, у упряжці із віжків, Дві смуги […]
Це був не сон, З надуманих капризів, А літній день, Дарований життям, І через світ Брехливої боязні, Крутився млин Взаємного чуття. Спадали дні, Що в проміжках забуті, Літало павутиння із років, У струнах, мов звеніло,- -Бути… Та сили набирала Заметіль… А жорна не стихали Над водою, Стелилися стежки У споришах, […]